Новина про успішне дострокове припинення повноважень міського голови в Умані Черкаської області викликала бурхливе обговорення серед жителів Ужгорода. У закарпатському обласному центрі тривалий час накопичується соціальне незадоволення діяльністю місцевої влади. У багатьох містян виникло логічне запитання: чи можна застосувати аналогічний механізм народної ініціативи для усунення з посади ужгородського очільника Богдана Андріїва? Юридичні нюанси законодавства про місцеве самоврядування та особливості місцевого політичного розкладу вказують на суттєві перешкоди для реалізації такого сценарію.

Уманський прецедент: чому досвід Черкащини дав надію ужгородцям

В Умані процедура позбавлення мера мандата відбулася через механізм імперативного мандата. Ініціативна група мешканців організувала масштабний збір підписів, залучивши кількість громадян, співмірну з числом голосів, які чиновник отримав під час виборів. Після підтвердження зібраних даних підписи передали політичній партії, яка висувала даного кандидата на посаду. На основі звернення громади суб’єкт висування ухвалив рішення про відкликання свого представника.
Цей випадок створив важливий прецедент для усієї України. Він показав приклад дієвості інструментів прямого народовладдя. Багато жителів Ужгорода сприйняли новину з Умані як готовий алгоритм дій. У соціальних мережах розпочалися активні дискусії щодо можливості повторення цього процесу в Закарпатській області. Однак детальний аналіз юридичної основи ужгородського мера демонструє докорінну відмінність між двома ситуаціями.

Юридична пастка самовисування: чому відкликати мера за народною ініціативою неможливо

Головна юридична перепона полягає у формі висування Богдана Андріїва на місцевих виборчих перегонах. На відміну від очільника Умані, ужгородський міський голова завчасно балотувався як самовисуванець.

Законодавчий вакуум для позапартійних мерів

Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», механізм народної ініціативи через підписи тісно пов’язаний із політичною організацією, яка субсидіювала висуванця. Оскільки Богдан Андріїв не був висунутий жодною політичною силою, юридичної інстанції, яка мала б право розцінити зібрані підписи як підставу для відкликання, просто не існує.

Пасивність депутатських фракцій

Навіть за умови наявності суб’єкта висування, відкликання голови є правом партії, а не її обов’язком. Ужгородська міська рада складається з представників шести політичних партій. На тлі численних земельних та майнових скандалів жодна із фракцій жодного разу не застосувала процедуру відкликання стосовно власних депутатів, які голосували за неоднозначні рішення. Сподіватися на принципову позицію партійного керівництва щодо мера в подібних умовах підстав немає.

Альтернативні шляхи усунення від влади: імпічмент, референдум та кримінальні справи

Законодавство передбачає кілька інших варіантів дострокового припинення повноважень міського голови. Проте в ужгородських реаліях кожен із них наражається на серйозні системні бар’єри.

Депутатський імпічмент та політичний консенсус

Стаття 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає можливість висловлення недовіри мерові шляхом таємного голосування двома третинами голосів від загального складу ради. В Ужгороді такий варіант є малоймовірним. Протягом двох каденцій у міській раді сформувалася стійка депутатська більшість. Члени ради регулярно голосують за рішення щодо виділення земельних ділянок та розподілу комунального майна, що свідчить про повне дотримання взаємних інтересів між депутатським корпусом та керівництвом міста.

Важелі правоохоронних органів і судові перспективи

Третім шляхом є відсторонення від посади в межах кримінального провадження за наявності відповідного судового рішення. Щодо посадовців Ужгородської міської ради правоохоронці неодноразово відкривали провадження. Однак жодна із резонансних справ не була доведена до вироку з реальними строками покарання або остаточним позбавленням посади. Громада сприймає такі справи скептично, вважаючи їх елементом тиску або фінансового тогу між структурами.

Електронні петиції та референдум як заходи суспільного тиску

Громадяни нерідко пропонують ініціювати електронні петиції на платформі E-DEM або на офіційному сайті міської ради з вимогою винести недовіру очільнику міста.
Інструмент впливу Юридична сила Практична реалізація в Ужгороді
Електронна петиція Інформаційно-рекомендаційна Змушує раду розглянути питання, але не зобов’язує ухвалювати рішення про відставку
Партійне відкликання Обов’язкова для партійного кандидата Неможливе через статус самовисуванця
Рішення ради (2/3 голосів) Обов’язкова Блокується через відсутність голосів у міськраді
Місцевий референдум Обов’язкова Процедурно ускладнена в умовах діючого законодавства та воєнного стану

Уроки виборів 2020 року: низька явка як причина довготривалої кризи

Розбір нинішнього політичного тупику повертає суспільство до подій другого туру виборів міського голови Ужгорода у 2020 році. Результати того голосування стали наочною ілюстрацією впливу пасивності виборців на майбутнє міста.
У другому турі Богдан Андріїв здобув перемогу, отримавши підтримку 12 869 виборців, що склало 51,1% від тих, хто взяв участь у голосуванні. Загальна явка мешканців міста виявилася вкрай низькою — лише 28%. Майже 72% ужгородців, які мали право голосу, не прийшли на виборчі дільниці.
На низьку відвідуваність вплинула комплексна низка чинників:
  • Погіршення епідеміологічної ситуації та поширення карантинних обмежень (COVID-19).
  • Несприятливі погодні умови в день голосування.
  • Загальна зневіра громадян у можливості позитивних змін через виборчий процес.
Через низьку явку доля стотисячного обласного центру була вирішена незначною кількістю голосів. Порівняно невеликий виборчий ресурс дозволив діючій владі зберегти повноваження на повторний термін.

Резонанс у громаді: транспортні проблеми, забудова та соціальне напруження

Публічний аналіз ситуації викликав широке обговорення серед жителів Ужгорода. У коментарях під тематичними публікаціями містяни висловлюють обурення станом міського господарства, критикують транспортну інфраструктуру та зазначають проблеми із збереженням історичного обличчя Ужгорода.
Окремою темою дискусій стали звинувачення щодо використання адміністративного ресурсу та скуповування голосів під час минулих виборчих кампаній. Містяни вказують на організоване голосування окремих соціальних груп та нерівномірну активність виборців у різних районах.
Олег, житель Ужгорода:
«Така низька явка була, бо тоді поширили інформацію про червоний рівень ковіду в місті. Типу, щоб усі сиділи вдома. Пам’ятаю той день: було пасмурно і прохолодно, на вулицях майже нікого не було. Місцева влада спрацювала на те, щоб люди залишилися вдома, і використала можливість провести другий тур на свою користь».
Світлана, містянка:
«Йшов дощ, і більшість людей просто не вийшли з дому. Натомість чинний мер привів весь свій мобілізований ресурс. Якби явка була хоч на третину вищою, 12 тисяч голосів йому б ніколи не вистачило для перемоги».
Юрій, ужгородець:
«Вся картельна змова у нас на очах. Всі автобуси приватні, замість скверів бруківка, ніде стати — все перетворено на платні стоянки. Повністю захопили місто. Громада просто втомилася терпіти такий підхід до міського майна».
Beatris, жителька міста:
«Це замкнуте коло. Партії прибрати не можна, депутатів також, мера тим більше. Який сенс чекати, якщо на сесіях вони просто ігнорують громаду? У них власні правила, вони можуть навіть не прийти на засідання, якщо рішення їм не вигідне».
У дискусіях також порушуються питання кадрової політики міської ради, зокрема призначення на керівні та заступницькі посади вихідців з інших регіонів України. Це викликає неоднозначну реакцію серед місцевих жителів, які вимагають більшої прозорості та підзвітності від призначених чиновників.

Інструменти впливу громади: що залишається ужгородцям

Оскільки юридичні шляхи дострокового відкликання позапартійного мера за ініціативою громадян законодавчо заблоковані, єдиним дієвим інструментом залишається прямий контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування.
Фахівці у сфері муніципального права та активісти радять використовувати такі форми громадського залучення:
  1. Систематична присутність на публічних подіях: Участь жителів у відкритих сесіях міської ради, засіданнях виконавчого комітету та робочих депутатських комісій позбавляє депутатів можливості непомітно ухвалювати суперечливі рішення.
  2. Публічність і фіксація порушень: Фіксація дій посадовців на відео та надання розголосу фактам зловживань у сфері містобудування, комунального майна чи закупівель.
  3. Оформлення офіційних звернень: Масове направлення індивідуальних і колективних запитів, адвокатських звернень та петицій з вимогами прозорого звітування про витрачання бюджетних коштів.
  4. Підготовка до майбутніх виборчих кампаній: Формування відповідального виборчого середовища, підвищення правової грамотності та відмова від ігнорування майбутніх голосувань.
Ситуація в Ужгороді демонструє прямий зв’язок між активністю виборців у день голосування та якістю управління містом у наступні роки. Досвід Умані залишається показовим прикладом для всієї країни, проте його реалізація вимагає відповідних юридичних передумов. В ужгородських умовах зміна системи можлива лише через тривалу цивілізовану роботу громади щодо контролю за місцевою владою та відповідальне ставлення до кожного виборчого процесу.

🌍 Коротко для сусідів / Szomszédok hírei / Informácia pre susedov

HU: Az umanyi polgármester leváltása reményt adott az ungváriaknak, de a jogi korlátok miatt az ottani városvezető esetében ez a módszer nem alkalmazható.

SK: Odvolanie starostu v Umaňi vyvolalo v Užhorode diskusie, no kvôli právnym prekážkam nie je možné tento scenár aplikovať na Bohdana Andrijiva.

Вас може зацікавити

Раніше наше видання інформувало, що нова кінологічна пара ДПСУ розпочала службу в пункті пропуску «Ужгород».