Кардіохірурги Закарпаття рятують життя: надскладні втручання, коли кожна секунда на вагу золота (фото)

Щорічно в Україні виконується понад 15-18 тисяч операцій на серці із застосуванням відкритого доступу, значна частина яких стосується імплантації серцевих клапанів. На Закарпатті єдиною установою, де проводяться подібні кардіохірургічні втручання, є Закарпатський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії, розташований в Ужгороді.

Щороку спеціалісти центру здійснюють сотні хірургічних процедур, серед яких трапляються виняткові випадки, де боротьба ведеться буквально за кожен шанс на виживання. Одним із таких складних епізодів стала одночасна заміна трьох серцевих клапанів, виконана командою кардіохірургічного відділення Закарпатського обласного клінічного центру кардіології та кардіохірургії під керівництвом Володимира Вайди.

  Звіт з операційної: коли серце вже не може зволікати…

…Це добре освітлена та простора операційна палата Закарпатського кардіоцентру. По центру, під масивними спеціалізованими лампами, розміщено операційний стіл. Сьогодні тут виконується операція на відкритому серці – заплановано замінити одразу три клапани. Монітори безперервно подають звукові сигнали, а медична бригада, що складається з хірургів, анестезіологів та медсестер, діє злагоджено та професійно. Кілька лаконічних вказівок, обмін поглядами, рух рукою – і кожен учасник команди чітко розуміє свій наступний крок.

«Усе відбувається майже без слів. Усі все розуміють, усім усе відомо», – пояснює журналісту, одягненому у стерильний костюм, Володимир Вайда, завідувач кардіохірургічного відділення Закарпатського обласного клінічного центру кардіології та кардіохірургії.

Він заходить до операційної вже після виконання першого етапу: на операційному столі лежить розкрите та надзвичайно вразливе людське серце. Високотехнологічне обладнання безперервно відстежує всі життєво важливі показники пацієнта, адже навіть найменший нюанс має вирішальне значення. Сьогодні команда працює над особливо складним клінічним випадком: пацієнту планується одночасно замінити аортальний, мітральний та тристулковий клапани.

Однак найбільша проблема полягає не стільки в обсязі операції, скільки в її непередбачуваності. І не в тривалості часу, необхідного для здійснення такого надскладного втручання.

Ключова складність полягає в іншому – серцевий м’яз значно ослаблений. Настільки, що хірурги не можуть заздалегідь знати, як воно відреагує на хірургічне втручання та чи зможе після нього самостійно відновити свою функцію….

Шість місяців, що погіршили стан серця

Історія пацієнта, який перебуває на операційному столі, є розповіддю про марно згаяний час. Справа в тому, що симптоми у цього чоловіка з’явилися не вчора. За словами Володимира Вайди, пацієнт вже відвідував його приблизно півроку тому, і тоді його фізичний стан був значно кращим, як і перспективи на успішне одужання. Вже тоді йшлося про необхідність оперативного втручання. І тоді воно було б простішим і обіцяло б кращі результати. Проте пацієнт обрав інший шлях…

Протягом шести місяців недуга невпинно прогресувала…

Тепер лікар демонструє серце пацієнта і пояснює простою мовою:

«Подивіться, серце цього хворого за багатьма ознаками перебуває у критичному стані. Простіше кажучи, для людини, що не є спеціалістом, здоровий серцевий орган має менші розміри. Серця, настільки змінені хворобою, зустрічаються у практиці кардіохірургів досить рідко».

Поряд із хірургом працюють анестезіологи, перфузіологи та операційні медсестри. Кожен член команди контролює свою зону відповідальності, кожен розуміє свої обов’язки без зайвих вказівок.

Тим часом кардіохірург відповідає на запитання: така операція зазвичай триває 7-8 годин, інколи й довше. Нерідко виконують по дві операції на день, тож повернення додому о десятій вечора є звичайною справою для лікаря.

«Це вже сьома операція за тиждень. Чи складно? Ми вже адаптувалися до таких навантажень і володіємо значною витривалістю», – додає один із кардіохірургів.

У цей момент Володимир Вайда просить подати клапан. Медсестра делікатно витягує стерильний протез із пакування, кожен її рух супроводжується поясненням. Операційна медсестра підготовляє його та вручає хірургічній бригаді. Командна робота триває: за допомогою спеціальних окулярів-мікроскопів хірурги чітко бачать операційне поле, вшиваючи нитки в манжету клапана для його надійного та герметичного імплантування в серцевий м’яз. Це складно уявити – кожен поруч вражає, і мимоволі задумуєшся: «Наскільки багато подібних операцій необхідно було провести, аби кожен рух кардіохірурга нині демонстрував таку філігранну точність та впевненість…»

Кардіохірург тим часом розповідає про різні нюанси виконання втручань. Наприклад, з’ясовується, що зазвичай для проведення подібних операцій знижують температуру тіла пацієнта до 32-33 градусів Цельсія. «Вважається, що з кожним градусом пониження температури тіла потреба серця та мозку в кисні зменшується на 5 %. Ми вже виконували хірургічні процедури як за такої, так і за температури 24 градуси, що є стандартною практикою», – продовжує кардіохірург.

Для порятунку життя серце тимчасово зупиняють

Поруч стоїть апарат штучного кровообігу.

Доки хірурги працюють, функцію серця та легень перебирає на себе апарат штучного кровообігу – до якого вся команда ставиться з особливим трепетом, оскільки його стан є морально та фізично застарілим, і потреба у модернізації або заміні вже давно назріла. За апаратом упродовж усієї операції пильно стежить лікар-анестезіолог, завідувач спеціалізованого відділення інтенсивної терапії та реанімації кардіологічного профілю Роман Мороз. Щомиті він моніторить різноманітні датчики, температуру тіла пацієнта та десятки інших показників.

Після завершення основного етапу операції настає не менш критичний момент – серцевому м’язу необхідно відновити його функціональність.

І робити це потрібно з надзвичайною обережністю.

Володимир Вайда пояснює: потужність апарату штучного кровообігу зменшується поетапно – на 5-10%, паралельно з цим збільшуючи навантаження на серцевий орган. Для міцного організму такі показники можуть видаватися малозначущими. Проте для значно ослабленого міокарда вони є вирішальними.

Саме в такі хвилини стає особливо очевидним: кардіохірургічне втручання — це результат колективної праці, а не діяльність однієї особи.

Подібні операції для закарпатців – можливість лікуватися вдома

На Закарпатті здійснення подібних процедур стало можливим у 2010 році, коли на базі Закарпатського кардіоцентру розпочало роботу кардіохірургічне відділення. До того пацієнти, яким були потрібні операції на відкритому серці, змушені були звертатися по допомогу до столичних закладів або іноземних клінік.

Сьогодні тут виконують аортокоронарне шунтування, операції на клапанах, втручання при патологіях аорти та інші складні операції. Більшість із них проводять в умовах штучного кровообігу.

Щорічно Закарпатський кардіоцентр надає амбулаторну допомогу приблизно 40 тисячам пацієнтів, тоді як понад 5 тисяч осіб отримують стаціонарне лікування. За кожним статистичним показником стоїть своя унікальна історія: деякі звертаються по консультацію своєчасно, інші надходять у критичному стані, що вимагає негайної госпіталізації, а деяким вже необхідна складна хірургічна операція.

У самому кардіоцентрі нині доступно 150 ліжко-місць, а догляд за пацієнтами здійснюють 219 спеціалістів, зокрема 54 лікарі та 79 медичних працівників середньої ланки.

І тут статистичні дані перетворюються на реальність. Бо у стінах операційної всі ці чисельні показники концентруються на долі однієї людини.

Більш точно – на порятунку одного серця, яке потребує негайного втручання.

Лікування не закінчується операцією

Навіть коли накладено останній шов, шлях одужання пацієнта ще далекий від завершення.

Після відкритого хірургічного втручання організму необхідний тривалий період відновлення. За словами Володимира Вайди, повний період реабілітації після такого хірургічного втручання зазвичай займає від двох до трьох місяців. Цей період, зокрема, потрібен для повного відновлення грудної кістки.

А після операцій на клапанах лікарський нагляд необхідний не місяцями, а роками.

— Упродовж усього життя, – відповідає Володимир Вайда на запитання про тривалість спостереження пацієнта після такого втручання.

Саме тому діяльність кардіохірургів не обмежується лише операційною. Пацієнта необхідно забезпечити відновлення в реанімаційному відділенні, підтримати протягом післяопераційного періоду, провести реабілітацію, а згодом упродовж багатьох років моніторити функцію його серця.

І, можливо, найглибше про значення всієї цієї праці Володимир Вайда говорить мовою, далекою від медичної термінології.

Під час операції його запитують, чи має він улюблені види операцій.

Він спершу жартує. Зазначає, що любить свою професію, і будь-яке втручання може бути успішним, якщо виконати його якісно.

А потім відповідає: «Найкраща операція, знаєте яка? Та, котрої вдалося уникнути».

У цьому вислові, ймовірно, криється глибше розуміння кардіохірургії, ніж у багатьох складних медичних термінах. Сучасні медичні можливості дають змогу зупинити серцевий м’яз, під’єднати пацієнта до апарату штучного кровообігу, замінити клапани, відновити кровообіг і повторно запустити серце.

Проте ідеальний варіант — це коли подібного втручання взагалі можна уникнути.

Коли пацієнт не відкладає візит до лікаря на півроку, дозволяючи задишці стати нестерпною. Не ігнорує біль. Не переносить обстеження на «понеділок», «після роботи» або «коли з’явиться вільний час».

Адже іноді серцевий м’яз дійсно не має змоги чекати далі.

Для довідки 

Що собою являє заміна клапанів серця та рівень складності цієї процедури

Серцеві клапани (аортальний, мітральний, тристулковий, клапан легеневої артерії) функціонують як насосні регулятори, забезпечуючи односпрямований потік крові та запобігаючи її зворотному руху. Якщо внаслідок інфекцій, вікових змін, склерозу або ревматизму клапан звужується або втрачає герметичність, серце починає працювати з надмірним навантаженням. Хірургічне втручання проводиться у випадках критичного звуження (стенозу) або вираженої недостатності клапана, коли медикаментозна терапія виявляється неефективною, а пацієнту загрожує тяжка серцева недостатність або раптова зупинка серця.

Суть операції: власний уражений клапан повністю видаляється, а на його місце імплантується штучний протез – механічний (виготовлений з надміцного вуглецю та титану, що служить упродовж усього життя) або біологічний (зі спеціально оброблених тваринних тканин).

Складність: це високотехнологічні оперативні втручання найвищої категорії складності. На час протезування серце пацієнта повністю зупиняють, а кровообіг і дихання підтримує апарат штучного кровообігу.

Тривалість: заміна одного клапана зазвичай триває від 5-6 годин. Одночасна заміна трьох клапанів – це надзвичайно складне, рідкісне втручання, яке може тривати від 7 до 8 годин і вимагає ювелірної роботи всієї команди.

Закарпатський кардіоцентр