Криза педагогічної освіти: в Україні спостерігається гострий дефіцит майбутніх учителів хімії та фізики

Цього року Ужгородський національний університет не зарахував жодного абітурієнта на освітню програму «Середня освіта. Хімія».

Ситуація є системною для країни: у 2026 році на підготовку вчителів хімії в Україні зарахували лише 231 особу з 878 заявників. Відповідні програми пропонували 18 закладів вищої освіти, проте у трьох областях, включаючи Закарпатську, набір виявився нульовим.

Про гострий кадровий дефіцит повідомляє директорка Батівської школи та викладачка хімії Анжеліка Улиганець. Вона зазначає, що попри належне матеріальне забезпечення шкільних кабінетів, зокрема наявність реактивів та посуду, заклади не можуть залучити нових фахівців.

За словами педагога, основною перешкодою є небажання молоді працювати в освіті, що зумовлено низьким рівнем оплати праці.

Анжеліка Улиганець наголошує, що інтерес учнів до хімії зберігається, проте стартові зарплати молодих спеціалістів у розмірі 6–8 тисяч гривень є критично недостатніми для забезпечення базових потреб.

На думку експертки, вирішення проблеми можливе лише за умови запровадження додаткових фінансових стимулів для нових вчителів.

Раніше випускники хімічних факультетів на Закарпатті часто не могли знайти роботу за фахом, через що були змушені реалізовуватися в інших сферах.

Сьогодні регіон демонструє розвиток продовольчих та оборонних підприємств, а також активну релокацію бізнесу. Це створює конкуренцію за кадри, що може посилити дефіцит фахівців не лише в освіті, а й у масштабах усієї країни.

Аналогічна тенденція спостерігається і з майбутніми фізиками: з 26 університетів, що пропонували відповідні програми, лише 103 вступники були зараховані, а в чотирьох закладах набір взагалі не відбувся.

Це відбувається на тлі високого попиту на природничі дисципліни. За даними «Главкому», хіміки та фізики критично необхідні не лише школам, а й фармацевтиці, промисловості та оборонному сектору.

Про важливість залучення молоді до природничих спеціальностей також заявив ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко в інтерв’ю «РБК-Україна».

Він підкреслив, що відновлення зруйнованої теплоенергетики та перехід до розподіленої енергосистеми вимагають власних технологій і підготовки кваліфікованих українських фахівців для забезпечення енергостійкості держави.

Згідно зі статистикою, із 18 університетів, що готували вчителів хімії, нульовий набір зафіксували в УжНУ, УДПУ ім. М. Драгоманова (Київ) та Харківському національному педагогічному університеті.

Найвищі показники зарахування продемонстрували Тернопільський національний педагогічний університет (64 особи), Уманський національний університет (45) та Криворізький державний педагогічний університет (26).

Попри системну кризу в освіті, інтерес до самої науки серед молоді Закарпаття зберігається.

Так, десятикласник Роман Козак здобув золоту медаль на 58-й Міжнародній хімічній олімпіаді в Ташкенті, увійшовши до числа найкращих юних хіміків світу.

Це свідчить про те, що проблема полягає не у відсутності інтересу до хімії, а у відсутності перспектив та належної мотивації для вибору професії вчителя.

Раніше наше видання інформувало, що перелік найкращих традиційних вишів України: місце УжНУ у рейтингу.