Будівельний бум в Ужгороді: екологічна катастрофа та інфраструктурний колапс

Ужгород опинився в епіцентрі масштабного будівельного буму, де пріоритет надання дозволів на зведення тисяч квадратних метрів житла переважає розвиток базової інфраструктури. Нові багатоповерхівки зводяться швидше, ніж проєктуються водо- та каналізаційні мережі, що створює критичну ситуацію для міста.

З початком повномасштабної війни місто стало привабливим для великих девелоперів. Це призвело до систематичної забудови територій загального користування: зелених зон, набережних та озер. Будинки з’являються на місцях колишніх стадіонів, дитячих садків, шкіл та підприємств, що раніше забезпечували сотні робочих місць.

Проєкти забудовників фактично позбавили містян доступу до рекреаційних зон, зокрема перетворили Ботанічну набережну на суцільний будівельний майданчик.

Згідно з даними Ужгородської міської ради, за період з 2021 року по перше півріччя 2026-го було здано понад 664 тис. кв. м житла. Аналіз порталу ЛУН свідчить, що з 2010-х років у місті з’явилося або планується понад 300 багатоповерхівок, що сумарно становить понад 20,3 тис. нових квартир.

Новобудови в Ужгороді, мапа з порталу ЛУН станом на кінець липня 2026 року

Попит на житло зростає через збільшення населення міста (з 115 тис. у 2015-2021 роках до 160-170 тис. під час війни). Проте інфраструктура не витримує навантаження: катастрофічно бракує шкіл, транспортних розв’язок та очисних споруд, які вже перевантажені вдвічі. Цілі квартали будуються там, де каналізація існує лише на папері.

Дослідження найбільших будівельних проєктів на берегах річки Уж виявило, що більшість із них або викликають протести громади, або є предметом кримінальних проваджень через земельні махінації та порушення Генплану.

У межах журналістського розслідування було проведено аналіз води в річці Уж на наявність фекального забруднення. Проби відбирали у червні в середмісті, від колектора КП «Водоканал» до мосту по вулиці Академіка Шпеника, коли рівень води був стабільним.

Для хімічного аналізу використали німецький фотометр PF-12 Plus, а мікробіологічні дослідження проводили на спеціальних поживних середовищах (м’ясо-пептонному та вісмут-сульфіт агарі) для виявлення бактерій.

Фотометр PF-12 Plus дозволяє визначити рівень вмісту амонію, калію, нітратів та фосфатів у воді.

Мікробіологічні тести мають на меті оцінку біологічної безпеки води та виявлення джерел поширення кишкових інфекцій.

Спеціальні агари використовуються для вирощування різних видів бактерій, зокрема сальмонел та кишкових паличок.

Карта будівництв, про які йдеться у розслідуванні (дані з відкритих джерел)

Карта з точками відбору проб води з річки Уж

Екологи зазначають, що головним фактором самоочищення річки є швидка течія та аерація, що дозволяє біогенним речовинам швидше розпадатися.

Однак будь-яке сповільнення течії, зокрема будівництво гребель, зупиняє процеси природного очищення, що призводить до накопичення забруднень.

«Гребля є найбільш вбивчою для річки, оскільки повністю змінює її гідрологічний режим», — коментує екологиня ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук, аналізуючи новий Генплан.

Ботанічна набережна

Аналіз проб води біля транспортного мосту по вул. Академіка Шпеника та Ботанічної набережної підтвердив дефіцит каналізаційних мереж у мікрорайоні Радванка.

Міська рада раніше заборонила купання в цій зоні через перевищення норми кишкової палички: у районі парку «Підзамковий» зафіксовано 15 000 дм/куб (при нормі 10 000), а біля «Епіцентру» — 21 000 дм/куб.

Лабораторні дослідження підтвердили наявність небезпечних бактерій на обох локаціях.

Поруч із ботсадом УжНУ, де зібрані рідкісні рослини, зводять елітний будинок «Botanic Club House» на 21 квартиру. Вартість квадратного метра тут сягає 130-150 тис. грн.

Будівництво триває попри відсутність затвердженого детального плану території. Інвестором розробки цього плану виступила сама компанія-забудовник.

Згідно з документами, міськрада видала дозвіл на реконструкцію п’яти підсобних будівель. Засновником «Ботанік Девелопмент» є компанія «ГРІНБУД Ужгород».

Забудовник фактично захопив землі загального користування (провулок Ботанічний) та частину території університету. Міськрада намагається стягнути з бізнесу заборгованість за оренду, а УжНУ надав дозвіл на використання землі в обмін на 20 вантажівок ґрунту.

Фундаменти будівлі залиті за кілька метрів від рідкісного секвоядендрона гігантського та в охоронній зоні пам’ятки «Замкова гора», яка за Генпланом має бути зоною садибної забудови.

Адвокатка Наталія Майстренко зазначає, що ситуація потребує втручання прокуратури та органів держбудконтролю, оскільки будівництво в провулку Ботанічний здійснюється самовільно та створює загрозу майну людей.

Також відкрито кримінальне провадження щодо робіт в охоронній зоні «Замкової гори» без погодження з Мінкультом. Результати експертизи території наразі не оприлюднені.

Крім того, ігноруються обмеження буферної зони ботсаду, де розташований об’єкт ПЗФ, про що не було згадано в містобудівних умовах.

Будівельний майданчик на межі з ботсадом УжНУ, червень 2026

Бенефіціарами ТОВ «Ботанік Девелопмент» є Олександр Волошин та бізнес-група родини Ковальських (зокрема Яна Ковальська має 50% частку в «ГРІНХАУС Ужгород»).

Олександр Волошин є сином Івана Волошина, який у 2014-2015 роках обіймав посаду першого заступника міського голови Ужгорода.

Іван Волошин відомий скандальними проєктами, зокрема перебудовою готелю «Корона», яка, за даними ЗМІ, призвела до руйнування пам’ятки архітектури.

Ключовою особою в групі Ковальських є Анатолій Ковальський — депутат міськради та радник мера Богдана Андріїва, який також є фігурантом справи про незаконні атракціони в парку «Боздош».

Анатолій Ковальський заперечив будь-яке ставлення до нинішнього будівництва, заявивши, що його родина вийшла з проєкту ще у 2021 році.

«Забудовники, які не ведуть активну інформаційну політику, дозволяють активістам формувати власну точку зору. Міська рада також не бачить у цьому потреби», — зазначив Ковальський.

Іван Волошин, натомість, стверджує, що дії компанії законні, оскільки роботи проходять під виглядом «реконструкції», що не потребує детального плану території.

«Детальний план мені не потрібен. У мене є готові документи на об’єкти, які ми реконструюємо. Це шаблонна маніпуляція», — заявив Волошин.

Житловий комплекс будується в заплаві річки, що зазвичай захищає місто від повеней. Для захисту будівлі міськрада планує звести семиметрову дамбу, що, за офіційною версією, допоможе і ботсаду. Останні великі повені в місті відбулися у 1992 та 1998 роках.

Сторічна чеська каналізація

У точці відбору проб біля 3-ї школи на набережній Незалежності також виявлено кишкову палічку. Причиною є загальносплавна система, що приймає і дощові, і господарські стоки.

Олександра Турянчик із департаменту інфраструктури підтверджує проблему, але пояснює її «безколодязними врізками» приватних будинків, через які в річку потрапляють неочищені стоки.

«Система водовідведення поверхневих стоків працює через відстійники, але хімічного знезараження не проводиться», — зазначає Турянчик.

За її словами, підтвердження незаконних врізок потребує судових рішень для доступу на приватні ділянки.

Історично центр Ужгорода мав іншу гідрологію: у 20-30-х роках рукав річки Малий Уж спрямували в підземний колектор, засипали русло і забудували долину, створивши район Малий Галагов.

Назва кварталу походить від італійського «lago» (озеро), що відображає особливості місцевості в період панування роду Другетів.

Сьогодні ця столітня система каналізації не витримує навантаження і руйнується, що погіршується самовільними врізками в районах Кальварії та БАМ.

Мешканці ЖК «Рафанда» вже стикаються з наслідками: підвали підтоплюються каналізацією, а земля просідає, що змушує людей ремонтувати мережі власним коштом.

— «Два роки тому ми проклали нову мережу, але вона знову сідає, бо знизу порожнеча», — розповідають жителі.

— «А від чого утворились ті пустоти?»

— «Болото засосало», — відповідають вони, демонструючи стан підвалів.

Через ці проблеми жителі «Рафанди» скептично ставляться до планів влади створити на річці водосховище з греблями та дамбою на Ботанічній набережній.

Багатоповерхівка, що «вкрала» сонце

Біля мосту ім. Томаша Масарика зводять ЖК «Royal Park» площею 19 тис. кв. м. Ціна квартир становить від 71,5 тис. грн за метр. Однокімнатні варіанти коштують від 4,57 млн грн.

Містяни називають цей будинок «крадієм сонця», оскільки він закриває захід сонця над історичним центром. Виникли суперечки щодо поверховості: міськрада видала дозвіл на 12 поверхів, архітектор говорив про 13, активісти — про 16, а на макетах забудовника їх 17.

Слідство вважає, що забудовник незаконно захопив землю УжНУ. Університет пізніше легалізував це через договір сервітуту за символічну ціну — 32 тис. грн на рік.

Будівництво порушує Генплан (де мають бути зелені насадження), детальний план (де має бути сквер) та історико-архітектурний план, що забороняє домінування висотних новобудов над історичною забудовою.

Забудовники використовують лазівки в законодавстві, які дозволяють самостійно визначати висотність у опорному плані, що дозволило звести майже 20-поверховий будинок серед п’ятиповерхівок.

ТОВ «Закарпатська будівельна компанія» належить Віталію Коціпаку та Олексію Баранюку — партнерам мера Богдана Андріїва. Дружина Баранюка, Наталія, є депутаткою та очолює управління освіти. Навпроти ЖК розташований готель «Ужгород», що також належить Баранюку.

За даними облпрокуратури, досудове розслідування щодо цього будівництва триває вже шостий рік.

Греблі і мала гідроелектростанція

Родина мера Богдана Андріїва також займається забудовою міста, проте їхні інтереси на набережних зараз зосереджені в енергетичному секторі.

Міська рада підтримує будівництво гідроспоруд, зокрема 5-метрової греблі біля парку Боздош, що створить штучне водосховище. Журналісти встановили зв’язок між цим проєктом, планами щодо будівництва малої ГЕС та енергетичною компанією «РЕНЕР», пов’язаною з родиною мера.

Влада позиціонує греблю як захід захисту від підтоплень. Головний архітектор Олег Боршовський навіть заявив, що від цього проєкту «залежить майбутнє міста».

Обидві гідроспоруди внесені до нового Генплану Ужгорода.

— «Ми маємо підготувати повний пакет документів для будівництва греблі… потрібно вирішити багато питань», — зазначав архітектор.

«Міська рада має виділити кошти, щоб залучити інвесторів», — додавав він.

— «Але гребля планується?»

— «Так. Від греблі залежить майбутнє міста», — підтвердив Боршовський у березні 2026 року.

Також плануються додаткові гідроспоруди між набережними Київською та Незалежності. Проєкт просувається громадською організацією «Ужгородська Венеція» як туристичний об’єкт.

Засновник ГО — депутат Запорізької міськради Дмитро Міщенко, соратник Андріїва по ОПЗЖ. Міщенко володіє частками в енергетичних компаніях групи «НКМ ГРУП».

Мер Андріїв підтримав ідею, згадавши, що в 60-х роках на цій ділянці річки плавали човни та водні велосипеди.

Екологи попереджають про ризики: підняття рівня води призведе до підмивання ґрунтових дамб та підтоплення району Ґалаґов.

«Буде стояча вода, склад фауни та флори зміниться. Піднімуться ґрунтові води, що найнебезпечніше для району Ґалаґов, який роками висушували», — пояснює Оксана Станкевич-Волосянчук.

Також вона зазначає, що зникнуть місця гніздування птахів, зокрема чорного лелеки.

Сусіди стічних труб

Аналізи води в точках скиду зливової каналізації по вул. Загорській та вул. Миколи Боб’яка показали найгірші результати: високий рівень кишкової палички та інших фекальних бактерій.

Хімічний аналіз виявив значне фосфатне забруднення, тоді як нітрати та амоній залишилися в межах норми.

Фосфати, що потрапляють у воду з побутових стоків, спричиняють «цвітіння» річок, зниження рівня кисню та масову загибель риби.

Екологи заявляють, що вміст фосфатів по всій міській протяжності річки перевищує норми в сотні разів.

«Причиною є несанкціоновані скиди каналізаційних труб та недоочищені стоки з очисних споруд. Річку рятує лише течія», — зазначає Станкевич-Волосянчук.

Запобігання евтрофікації (заростанню) річки можливе лише при збереженні швидкості потоку води.

Доцентка УжНУ Валентина Петросова підтвердила, що знайдені бактерії мають людське походження і виділяються з фекаліями.

«Загальне мікробне число настільки високе, що в одному міліграмі спостерігається суцільність», — зазначає вона.

У міськраді визнають критичність ситуації, посилаючись на відсутність комунікацій та перевантаження очисних споруд.

Олександра Турянчик пояснила, що в деяких районах стоки скидаються безпосередньо в річку, і це фіксувалося екологічною інспекцією.

«Необхідно будувати окрему гілку водовідведення, але існуючі очисні споруди працюють на піку потужності і не зможуть забезпечити очищення нової гілки».

Попри це, міська рада продовжує видавати дозволи на будівництво багатоквартирних будинків у зонах, де немає каналізації, а забудовники продають дорогі квартири.

Біля труби зливової каналізації біля «Епіцентру» зводять ЖК «RIVERVILLE» — 11 будинків бізнес-класу. Ціна за метр — від 51,5 тис. грн. Обіцяють школу та басейн.

Об’єкт будує ТОВ «АвестаБуд» для ОК «ЖБК «Срібна Долина». Керівниками є Іван Окаль та Ярослав Буняк (партнер сина нардепа Василя Петьовки).

Землі належать компаніям, бенефіціарами яких є Андрій Петьовка та родичі ексголови Конституційного Суду Андрія Стрижака.

Раніше серед бенефіціарів також значилися екснардеп Олесь Довгий та його сестра Оксана Гуляєва.

Зараз частки в «Срібній Долині» належать компаніям Петьовки-Стрижака. Раніше засновники були пов’язані з київськими забудовниками Максимом Микитасем та Денисом Комарницьким.

Реклама ЖК обіцяє комфорт, проте безпосередньо під вікнами розташований колектор зворотних вод та труба самопливної каналізації з неочищеними стоками.

Журналісти звернулися до Андрія Петьовки та Івана Окаля з питанням про сусідство бізнес-класу з каналізацією.

Андрій Петьовка заперечив будь-який вплив на діяльність забудовника, заявивши, що всі погодження здійснюються компанією самостійно.

Представники ТОВ «АвестаБуд» повідомили, що частину колектора переклали за власний кошт і сплатили благодійний внесок на нові очисні споруди.

«Я отримав технічні умови на воду та каналізацію. Звідки тече бруд з іншої труби — я не знаю», — відповів представник компанії.

Забудовники відмовилися коментувати етичність продажу квартир бізнес-класу поруч із каналізацією, зазначивши лише, що «Водоканал» повідомив їх про розслідування.

Закрите «місто в місті»

Навпроти ЖК Петьовки-Стрижака будують квартал «Central Park» на території колишнього заводу «Модуль-М». Планується 16 будинків на 3 тис. квартир.

Це буде закрита територія з власним садочком, школою, Макдональдсом, Сільпо та спортклубом. Набережну перетворять на прогулякову зону.

Проєкт благоустрою набережної річки Уж

Під будівництво кварталу було вирубано фруктові сади, що раніше покривали частину території заводу.

«Сади заводу Модуль», які вирубали, щоб побудувати квартал

Міська рада зазначає, що не давала погоджень на вирубку, оскільки земля не мала цільового призначення, що передбачало наявність рослин. У документах Генплану дерева не зафіксовані.

Також під час підготовки ділянки було знесено палац Буттлера XVI-XVII століття, який мав охоронний номер як пам’ятка історії та культури.

Виконроб Олександр Новак заперечив причетність до знесення палацу, але визнав вирубку садів, заявив, що має всі необхідні дозволи на будівництво.

«Якщо були б обмеження, дозвіл не дали б. Нам його видали — ми будуємо», — підсумував Новак.

Цікаво, що до цього ми повідомляли про шекспірівська трагедія в Невицькому замку та нові прем’єри Закарпатського драмтеатру.