Відвідувачі Боздоського парку в Ужгороді можуть помітити рухливі 3D-іграшки та працюючий принтер, що їх створює. Це продукція місцевого бренду Jejka, заснованого Сергієм та Ольгою Гончаровими.

Наразі виробничі потужності компанії налічують 38 3D-принтерів. Асортимент продукції варіюється від дитячих забавок та антистрес-іграшок до елементів інтер’єру, аксесуарів, конструкторів та корпоративного мерчу.

Подружжя, що разом уже 13 років і виховує двох дітей, розвиває в Ужгороді два бізнес-напрями: Formotvorchi, що спеціалізується на формах для випічки, та Jejka, відомий своїми рухливими 3D-фігурами.

Історія підприємства розпочалася 9 років тому з одного саморобного принтера, зібраного на Донеччині. Попри виклики російської агресії, примусову релокацію та особисті зміни, справа перетворилася на повноцінне сімейне виробництво в Закарпатті.

Кондитерський старт

Перший 3D-принтер Сергій сконструював у 2017 році, перебуваючи в Мирнограді Донецької області. Початково це було хобі, в рамках якого він вивчав технології моделювання та можливості 3D-друку. Поштовхом до бізнесу стала ідея створення форм для пряників.

«Коли ми надрукували перші вироби, були в захваті. Я зрозуміла, що цей продукт буде затребуваним. Після першого оголошення на OLX ми отримали замовлення того ж вечора», — ділиться Ольга.

Запуск припав на передріздвяний період, що забезпечило високий попит з боку кондитерів. Зростання кількості індивідуальних запитів спонукало Сергія поглибити знання у сфері моделювання та організації виробничих процесів.

Масштабування відбулося стрімко: вже в січні 2018 року кількість принтерів зросла до трьох, а через десять місяців — до десяти. Цей період став офіційним початком бізнесу: Сергій повністю зосередився на справі, а Ольга взяла на себе розвиток та підтримку проекту.

Протягом наступних чотирьох років підприємство розвивалося в Мирнограді, аж до початку повномасштабного вторгнення.

Релокація до Ужгорода та створення Jejka

У березні 2022 року родина евакуювалася до Ужгорода. Попри втрату доступу до цеху на Донеччині, попит від клієнтів зберігся. За допомогою знайомих та власних зусиль подружжю вдалося перевезти обладнання в нове місто.

Початково виробництво працювало в підвальному приміщенні орендованого будинку, але згодом було перенесено до ТВД «Патент», що дозволило систематизувати бізнес-процеси.

У 2023 році, на тлі особистих змін та очікування другої дитини, власники вирішили диверсифікувати діяльність і вийти на ринок 3D-іграшок.

«Основний розвиток відбувся саме в Ужгороді. Тут ми створили бренд Formotvorchi, а зараз активно просуваємо іграшки», — зазначає Сергій.

Якщо перші форми для випічки з’явилися ще у 2017-му, то рухливі іграшки стали продуктом 2024 року. Рішення про розширення було продиктоване тимчасовим зниженням попиту на кондитерський інвентар.

Першим великим замовником став магазин дитячих товарів у Дніпрі. Ризикована закупівля першої партії призвела до стрімкої популярності товарів.

«Продукт буквально завірусився. За чотири місяці ми збільшили кількість принтерів з двох до шістнадцяти, працюючи виключно на одного замовника», — розповідає Сергій.

На сьогодні для бренду Jejka задіяно 30 принтерів, ще 8 — для кондитерського напряму. Виробництво займає близько 150 кв. м, і власники планують подальше розширення площ.

Технологічні особливості виробництва

Процес створення іграшки не обмежується друком: кожен виріб проходить стадію ручної обробки та шліфування спеціальним інструментом.

Оптимізація відбувається за рахунок партійного друку. Зміна кольорів займає значний час, тому виготовлення 20 брелоків одночасно триває близько доби, тоді як окремий друк одного виробу міг би зайняти до 18 годин.

Моделі закуповуються у ліцензійних авторів або розробляються індивідуально спільно з дизайнерами.

Команда кастомізує готові моделі, змінюючи кольори та деталі, що робить продукт унікальним. Використовується безпечний та біорозкладний PLA-пластик.

Вартість розробки повністю унікальної моделі становить від 1000 до 1500 доларів.

Продукція Jejka позиціонується не лише як забавка, а й як елемент інтер’єру, антистрес-інструмент, конструктор або стильний аксесуар.

Асортимент включає моделі, що «оживають» у воді, творчі набори, магнітні вироби та великогабаритні фігури висотою понад 60 см.

Окремим пріоритетом є корпоративний мерч. Так, для медіа Varosh було створено світильник та спеціальні брелоки з NFC-логотипом, що при контакті з телефоном відкриває сайт видання.

Стратегія продажів та офлайн-присутність

Попри наявність інтернет-магазину та соцмереж, найвищий рівень конверсії спостерігається під час офлайн-продажів. Можливість тактильно відчути роботу механізмів робить продукт зрозумілішим для покупця.

Це визначило створення власної локації в Боздоському парку.

«Атмосфера в парку сприяє спілкуванню. Ми отримуємо задоволення, коли бачимо щиру радість дітей від наших виробів», — ділиться Ольга.

Для залучення уваги на локації встановлено працюючий 3D-принтер, що демонструє процес створення іграшок у реальному часі.

«Це наш спосіб довести, що ми є виробниками, а не просто перепродувачами товарів із Китаю», — пояснює Сергій.

Найбільшим попитом користуються персонажі популярних книг, фільмів, відеоігор та актуальні інтернет-меми.

Бізнес має й соціальну місію. Спільно з «Тактичною Медициною Захід» компанія виготовляє манекени для тренувань з тампонади ран.

«Ми спрямовуємо не менше 10% чистого прибутку на проєкти реабілітації військових та допомогу дітям, що постраждали від війни», — зазначає Сергій.

У 2025 році підприємство отримало грант від Червоного Хреста та пройшло навчання з соціального підприємництва, що дозволило більш системно підійти до питань соціальної відповідальності.

Фінансовий розвиток та управління

Старт бізнесу у 2017 році відбувся за рахунок власних заощаджень. Перший принтер коштував близько 600 доларів і швидко окупився, що дозволило інвестувати прибутки в нове обладнання.

Розвиток іграшкового напряму підтримав грант від німецької організації ZOA, завдяки якому були придбані два багатокольорові 3D-принтери.

Власники відзначають сезонність попиту та можливість великих разових замовлень від брендів. Пікові продажі традиційно припадають на заходи на кшталт «Сакура-фест».

Зараз команда працює над стабілізацією доходів через розвиток ніші корпоративного мерчу та пошук постійних B2B-клієнтів.

Щодо конкуренції, Сергій вважає її природною, зауваживши, що за зовнішньою простотою 3D-друку стоїть багато технічних нюансів.

Якщо спочатку подружжя працювало самотужки, то зараз до команди приєдналися мати Сергія та ще дві співробітниці, хоча основний обсяг роботи власники виконують самі.

Розподіл обов’язків чіткий: Сергій відповідає за техніку, моделювання та виробництво, Ольга — за маркетинг, комунікації та соціальні мережі.

Спільна робота стала результатом синергії їхніх навичок, хоча спочатку вони не планували об’єднувати бізнес із сімейним життям.

«Зараз ми працюємо в тандемі: Оля генерує ідеї, а я шукаю технічний шлях їх реалізації», — розповідає Сергій.

Ольга з гумором описує їхню взаємодію як баланс між творчим ентузіазмом та прагматичним розрахунком ресурсів.

За словами Сергія, саме наполегливість дружини протягом чотирьох років стала вирішальним фактором для запуску напряму з іграшками.

Перспективи та цілі

Поєднання технічних знань Сергія та комунікативних здібностей Ольги дозволило створити ефективну бізнес-модель, де робочі та особисті процеси тісно переплетені.

Подружжя зазначає, що спільний бізнес став для них способом зближення, головною умовою якого є взаємна довіра.

Попри досягнуті успіхи, компанія продовжує зростати. Наступною амбітною ціллю є розширення парку обладнання до 100 працюючих 3D-принтерів.

«Я трохи відстаю від графіка, адже до 2026 року мав бути 50-й принтер», — жартує Сергій.

🌍 Коротко для сусідів / Szomszédok hírei / Informácia pre susedov

HU: Egy házaspár Donyeck megyéből Ungvárra menekülve sikeres 3D-nyomtatott játékgyártó vállalkozást épített fel.

SK: Manželský pár z Doneckej oblasti si po presťahovaní do Užhorodu vybudoval úspešnú firmu na výrobu 3D tlačených hračiek.

Цікаво, що до цього ми повідомляли про мешканки Ужгорода отримали звання «Мати-героїня».