Дослідження старовинних некрополів дедалі більше приваблює краєзнавців, дослідників архітектури та пересічних містян, які прагнуть зануритися у минуле свого краю. Історичні поховання є не лише місцем спочинку предків, а й унікальними пам’ятками під відкритим небом, що відображають зміну епох, мистецькі стилі та долі видатних постатей. Нещодавно в Ужгороді відбулася масштабна просвітницька прогулянка старовинним кладовищем, розташованим на вулиці Капушанській, яка об’єднала довкола себе численних поціновувачів краєзнавства.
Історична цінність та архітектурні особливості некрополя
Старовинний цвинтар на Капушанській являє собою справжній музей меморіального мистецтва. Під час заходу відома ужгородська дослідниця архітектури Ліна Дегтярьова поділилася з екскурсантами детальною інформацією про різні хронологічні періоди становлення цього об’єкта. На цвинтарі знайшли свій останній притулок представники багатьох національностей, конфесій, ремесел та світоглядів, які творили історію Закарпаття.
Серед пам’яток, що збереглися, особливу цінність становлять:
-
Кам’яні та мармурові надгробки, оздоблені складним різьбленням та ліпниною, що уособлюють високий рівень майстерності давніх різьбярів.
-
Вишукані ковані огорожі та родинні склепи, які демонструють характерні архітектурні тенденції минулих століть.
-
Історичні поховання видатних постатей, зокрема січових стрільців, а також таємне місце спочинку греко-католицького священника Даниїла Бачинського, яке за радянських часів було приховане від громадськості.
-
Найдавніше ідентифіковане на цей час поховання, яке датується 1874 роком.
Сучасні контрасти та проблеми збереження території
Поряд із високою історичною цінністю, територія некрополя потерпає від суттєвих урбаністичних та соціальних проблем. Через відсутність регулярного системного догляду значна частина цвинтаря заросла густою рослинністю, перетворившись на складнопрохідні хащі.
Крім того, учасники заходу звернули увагу на контрастні явища сучасного міського життя. Старовинні надгробки нерідко стають місцем зібрань окремих категорій громадян для розпивання міцних алкогольних напоїв та відпочинку. Подібні факти викликають занепокоєння громадськості, оскільки це призводить до поступової руйнації унікальних меморіальних об’єктів, зокрема залишків надгробка відомого ромського музиканта.
Також занепокоєння викликає хаотична забудова прилеглих територій. Поруч із зоною одноповерхової забудови та історичного цвинтаря споруджуються багатоповерхові будинки, що порушує цілісність архітектурного ансамблю даного району міста.
Волонтерський рух та громадські ініціативи
Збереження цвинтаря на Капушанській стало можливим завдяки активній позиції небайдужих містян. Екскурсія була організована за ініціативи Тетяни Літераті в межах культурно-освітнього проєкту благодійної організації «Дерево Мого Життя» за участі представників спільноти «Книгопосиденьки».
Наразі волонтери реалізують низку важливих кроків для порятунку об’єкта:
-
Проведення регулярних суботників для розчищення території від зарослів та сміття.
-
Систематична фотофіксація та ведення реєстру написів на надгробках задля збереження генеалогічних та історичних даних.
-
Інформування суспільства через спеціалізовану сторінку «Цвинтар на Капушанській / Cemetery on Kapushanska» у соціальних мережах, де висвітлюється діяльність дослідників, таких як Ліна Дегтярьова та Олег Олашин (засновники проєкту «Ужгород-модернізм»).
Долучитися до прибирання, документування та популяризації цієї історичної локації може кожен охочий, зробивши власний внесок у збереження культурного надбання міста.
Раніше наше видання інформувало, що масштабна модернізація Ужгорода у 1920-х роках: гідротехнічна проривна реформа та поява унікального кварталу Галагов.