Культурне життя України ознаменувалося важливою подією у сфері театрального мистецтва: резонансна постановка «Маріупольська драма» офіційно пройшла до другого туру відбору на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка 2026 року. Цей проєкт є унікальним результатом творчого єднання Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь), що після початку повномасштабного вторгнення знайшов прихисток в Ужгороді, та провідних митців Закарпаття.

Синергія Маріуполя та Закарпаття: творча група проєкту

Вистава стала потужним прикладом культурної солідарності. Над її створенням працював професійний тандем, який об’єднав досвід маріупольської сцени та закарпатську театральну школу. До розробки концепції та реалізації постановки долучилися:

  • Євген Тищук — режисер із Мукачева, чиє бачення дозволило втілити складну тему на сцені;

  • Олександр Гаврош — ужгородський драматург, який працював над текстовою основою вистави;

  • Емма Зайцева — художниця, яка створила візуальні образи та атмосферу постановки.

Головні ролі у виставі виконують Віра Лебединська та Олена Біла — акторки маріупольського театру, які не просто грають на сцені, а транслюють власний досвід перебування у блокадному місті. Це надає постановці особливої гостроти та автентичності, адже кожне слово підкріплене особистим болем та пережитою трагедією.

Театр-трибунал: документальна правда про трагедію

Сюжет «Маріупольської драми» фокусується на жахливих подіях у будівлі Маріупольського драмтеатру, який став братською могилою для сотень цивільних після скидання російської авіабомби. Це розповідь про людей, які шукали захисту під дахом храму мистецтва, та про нелюдські випробування під час облоги.

Театрознавці та критики вже встигли охрестити цю роботу «театром-трибуналом». У виставі відсутній зайвий пафос — натомість автори зробили ставку на документальність та емоційну глибину. Тут тиша сприймається гучніше за звуки вибухів, а кожна сцена стає потужним доказом проти ворожої пропаганди та інструментом фіксації історичної пам’яті.

Вас може зацікавити

Шлях до найвищої державної нагороди

Вихід до другого туру Шевченківської премії є свідченням надзвичайної мистецької та суспільної цінності вистави. Для Донецького драмтеатру, який зумів відродитися на закарпатській землі після тотального знищення своєї рідної сцени, це визнання є символом незламності української культури.

Проєкт «Маріупольська драма» не лише розповідає світу про злочини агресора, а й утверджує Ужгород як важливий хаб для релокованого мистецтва, де народжуються шедеври національного масштабу. Подальша участь у конкурсі на здобуття головної премії країни стане черговим кроком у боротьбі за правду на культурному фронті України.

До слова, нещодавно обговорювалася тема: в Ужгороді відбудеться другий всеукраїнський дитячий театральний фестиваль-премія «Золота Китиця».