Археологи Ужгородського національного університету продовжують системні дослідження руїн середньовічної церкви Святого Юрія, розташованої на території Ужгородського замку. У поточному сезоні основна увага науковців зосереджена на вивченні бокової нави храму.
Роботи здійснює спеціальна археологічна експедиція УжНУ, яка працює на цій історичній пам’ятці безперервно з 2018 року.
Завідувач кафедри археології, етнології та культурології УжНУ, кандидат історичних наук Володимир Мойжес у коментарі для Varosh зазначив, що цьогоріч дослідники детально вивчають саме бокову наві будівлі.
— Наразі отримані результати свідчать про те, що бокову наву, як і крипту, найімовірніше, добудували наприкінці XVI століття. Це підтверджується як архітектурними елементами, так і датуванням поховань, що належать уже до початку XVII століття, — повідомив він.
За час проведення робіт археологи дослідили значну частину храму, встановивши, що споруда перебудовувалася у кілька етапів. Водночас Володимир Мойжес зауважив, що початковий період існування церкви залишається малодослідженим, оскільки фундаментів першої будівлі поки не виявлено. Проте знахідки з культурного шару вказують на те, що храм міг функціонувати вже у XII столітті.
Під час розкопок дослідники регулярно натрапляють на поховання. За словами фахівців, у стінах храму ховали мешканців середньовічного Ужгорода, проте ідентифікувати особи більшості похованих наразі неможливо.
— З історичних джерел нам відомо, які саме родини були поховані в цій церкві, але не зазначено конкретних місць. Без надгробних плит або речей із гербами та написами встановити особу конкретної людини неможливо, — пояснює Володимир Мойжес.
Окрім поховань, команда знаходить численні артефакти: натільні хрестики, вервиці, медальйони, ґудзики, пряжки, а також монети, які допомагають точніше визначити дату поховань.










Усі виявлені предмети проходять обов’язковий процес очищення, консервації та наукового опрацювання, що триває щонайменше пів року. Після завершення досліджень знахідки будуть передані на постійне зберігання до Закарпатського обласного краєзнавчого музею.
Окремою увагою археологів стала крипта, де зазвичай ховали власників Ужгородського замку. Проте, через те що вона була розграбована ще у XVIII столітті, людських останків там не збереглося.
Розкопки з історією майже у пів століття
Перші масштабні археологічні дослідження церкви Святого Юрія розпочалися ще у 1978 році. Про це нагадав археолог Павло Пиняк.
На той час розкопками керував його батько, Степан Пиняк. Роботи проводилися з перервами у 1978, 1981, 1983, 1985 та 1987 роках. Тоді дослідникам вдалося відкрити фундаменти церкви та розчистити її до рівня підлоги, проте згодом роботи були припинені.
— У радянські часи через ідеологічні причини не було прийнято проводити дослідження церковних пам’яток, — зазначає Павло Пиняк.
Спираючись на матеріали тих розкопок, археологи припускали, що храм був збудований наприкінці XII — на початку XIII століття. Підтвердженням цього стали знайдені керамічні вироби, кухлі, металеві предмети та інші артефакти.
Новий етап досліджень розпочався у 2018 році з відновленням робіт експедицією Ужгородського національного університету. Для Павла Пиняка це стало продовженням справи, яку багато років тому започаткував його батько.
🌍 Коротко для сусідів / Szomszédok hírei / Informácia pre susedov
HU: Az ungvári várban folytatódnak a régészeti ásatások: a középkori templomot és a 12-18. századi sírokat vizsgálják.
SK: Pokračujú vykopávky v Užhorskom zámku: archeológovia skúmajú stredoveký kostol a nachádzajú pohreby z 12.-18. storočia.
До речі, варто згадати, як відкриття виставки У межах і за межами у Закарпатському краєзнавчому музеї.
