Рожевий Кодекс Ужгорода: як милуватися сакурами, не завдаючи їм шкоди, та історія їхньої появи в місті
З приходом весни та цвітінням сакур Ужгород стає неймовірно мальовничим і приваблює безліч фотографів. Проте існує важливий аспект: кожна зламана гілка є не просто незначною проблемою, а завдає непоправної шкоди дереву.
З метою збереження цієї краси, ми створили Рожевий кодекс Ужгорода – стислу та наочну пам’ятку про відповідальну поведінку під час цвітіння сакур. Квітуче місто – це спільна відповідальність кожного мешканця та гостя.
Будь ласка, ознайомтеся з кодексом та поділіться ним з друзями. Пам’ятайте: фотографуйте, не завдаючи шкоди природі.
За свідченням відомого ужгородського туризмознавця Федіва Шандора, в Ужгороді налічується сім різновидів сакур, а найдавніші екземпляри можна знайти на вулиці Митній. Саме там у 1924 році було висаджено перше дерево сакури.
У той період Закарпаття було частиною Чехословацької Республіки, і чеський уряд активно інвестував у розвиток мікрорайону Галагов, який сьогодні є центральною частиною Ужгорода, розташованою на правому березі річки Уж.
Згідно з історичними даними, у той час згаданий мікрорайон характеризувався болотистою місцевістю та специфічним мікрокліматом, що ускладнювало зростання багатьох видів рослин. Саме тому було прийнято рішення висадити тут японські вишні, відомі як сакури, що знайшло підтвердження у тогочасних наукових працях ботаніків та дослідників. Згодом у регіоні сформувалася цікава традиція – дарувати саджанці цих декоративних дерев гостям міста. Варто зазначити, що самі мешканці Ужгорода виявляють певну ревнощі щодо цієї практики.
