Сьогодні Ужгород поринув у жалобну атмосферу, прощаючись із 52-річним молодшим сержантом Мирославом Івановичем Лукачем, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Мирослав Іванович Лукач народився 29 листопада 1972 року в мальовничому Ужгороді. Свої шкільні роки провів у загальноосвітній школі №15. Після здобуття середньої освіти працював на Ужгородському машинобудівному заводі. Свій громадянський обов’язок виконав, пройшовши строкову військову службу у військово-морському флоті.
У березні 2024 року, з початком повномасштабного вторгнення російського агресора, Мирослав Лукач без вагань став на захист рідної землі. Він мужньо боронив Україну на передовій і героїчно загинув 6 квітня 2025 року в запеклому бою, захищаючи нашу країну та кожного її громадянина.
Чин похорону Героя відбувся на головній площі Ужгорода – площі Народній. Віддати останню шану полеглому воїну прийшли його найрідніші – дружина, донька, мати, зять та онучка, а також друзі, колеги, представники міської влади на чолі з міським головою Богданом Андріївим, військовослужбовці та численні мешканці міста, які глибоко шанують подвиг свого земляка.
Під час церемонії прощання було зачитано пам’ятний лист від головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського, в якому висловлювалася глибока вдячність Герою за його жертовне служіння у лавах Збройних Сил України.
Після заупокійної літургії жалобна процесія скорботною ходою вирушила до Пагорба Слави – місця вічного спочинку захисників України. Там, під звуки військового салюту, Мирослава Лукача було поховано з усіма військовими почестями, яких заслуговує справжній Герой.
У загиблого захисника залишилася дружина, з якою він прожив у щасливому шлюбі 28 років, кохана донька, любляча мати, зять та довгоочікувана онучка.
Вічна пам’ять та безмежна шана Герою Мирославу Лукачу! Його подвиг назавжди залишиться в серцях ужгородців та всіх українців.
