Українська промислова компанія Centravis, яка спеціалізується на виготовленні високоякісних безшовних труб із нержавіючої сталі, змушена вжити рішучих антикризових заходів. Починаючи з 1 вересня, керівництво підприємства ухвалило рішення про повну консервацію свого виробничого майданчика, розташованого в Ужгороді. Головною причиною такого вимушеного кроку стали нові торговельні обмеження, запроваджені Європейським Союзом, а саме оновлена система тарифних квот. Згідно з новими правилами, імпорт сталевої продукції, що перевищує встановлені ліміти, тепер оподатковується митом у розмірі 50%, що робить постачання значних обсягів сировини та виробів до Європи економічно недоцільним.

У межах запроваджених змін для України було визначено річну квоту на постачання металопродукції без сплати додаткових митних платежів, яка становить близько 1 мільйона тонн. Ці цифри виглядають критично низькими на фоні реальних показників попередніх років: так, лише за 2025 рік вітчизняні металурги відвантажили до країн Євросоюзу близько 2,65 мільйона тонн готової металопродукції. Впровадження таких жорстких квотних обмежень з боку Брюсселя змушує українські підприємства суттєво скорочувати обсяги своєї виробничої діяльності, щоб уникнути збитковості.

Юрій Атанасов, головний виконавчий директор компанії Centravis, у понеділок, 20 липня, надав коментар виданню UAprom щодо поточної ситуації. Він підкреслив, що за підсумками першої половини 2026 року компанії вдалося досягти позитивної динаміки, збільшивши обсяги виробництва безшовних нержавіючих труб на 6,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте рішення керівних органів ЄС, який традиційно є одним із ключових і найважливіших ринків збуту для продукції компанії, фактично перекреслює ці успіхи, суттєво обмежуючи експортні можливості України.

За словами пана Атанасова, Європейський Союз встановив вкрай обмежену квоту на українські безшовні нержавіючі труби на рівні 6 524 тонн. Цей показник виглядає особливо несправедливим, враховуючи той факт, що лише минулого року Україна експортувала до країн блоку 11 306 тонн такої продукції. Це означає, що одним регуляторним рішенням для Centravis було фактично закрито близько половини європейського ринку збуту. Генеральний директор наголосив, що наслідки такого кроку можуть виявитися вкрай негативними та болісними як для самого підприємства, так і для всієї економіки нашої держави.

Як прямий наслідок цих складних торговельних реалій, компанія була змушена піти на консервацію заводу в Ужгороді, який своєю чергою був значною мірою орієнтований на задоволення потреб європейських замовників. Цей виробничий майданчик на Закарпатті був відкритий компанією з Нікополя на початку 2023 року, що дозволило забезпечити роботою близько 100 осіб. Водночас керівництво залишає двері відчиненими для майбутнього розвитку: у разі позитивного перегляду квот Євросоюзом або при виникненні стійкого зростання попиту на продукцію компанії в інших регіонах світу, роботу ужгородського підрозділу буде оперативно відновлено.

Варто нагадати, що Centravis входить до десятки найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб. Структурно підприємство об’єднує трубопресовий та трубоволочильний цехи, які до 2000 року входили до складу «Нікопольського Південнотрубного заводу» – колишнього гіганта та найбільшого промислового комплексу країни з виробництва труб. Власниками цього промислового холдингу є Василь та Юрій Атанасови, вихідці з Дніпра.

Загалом протягом 2025 року компанія реалізувала свою продукцію у 70 країнах світу, загальний обсяг експорту склав понад 13 тисяч тонн безшовних нержавіючих труб. При цьому залежність від європейського ринку залишається критично високою, адже майже 76% усіх вироблених труб було реалізовано саме в країнах Євросоюзу. 20 липня 2026 року.

🌍 Коротко для сусідів / Szomszédok hírei / Informácia pre susedov

HU: A Centravis az új uniós acélkvóták miatt szeptembertől bezárja az ungvári gyárát.

SK: Spoločnosť Centravis zatvára svoj závod v Užhorode kvôli novým kvótam EÚ na dovoz ocele.

До речі, варто згадати, як критична ситуація на українсько-словацькому кордоні: пункт пропуску працює на межі можливостей.