Ужгородська студія сучасного танцю Бліц: 38 років на сцені

У темному залі світло поступово з’являється, і на сцені розпочинаються історії, розказані мовою сучасного танцю. Історії про зростання, вибір, страх і свободу… У травні студія сучасного танцю “Бліц” презентувала в Ужгороді величезний танцювальний перформанс “Вибір”. Для колективу цей концерт став символічним відзначенням 35-річчя, хоча насправді студія існує і працює вже 38 років. Ювілей відклали через повномасштабну війну, але потім зрозуміли: не варто чекати кращого часу.

— Наш “Вибір” показав, як ми всі за цей час змінилися. Насамперед — діти, які були на сцені. Вони зрозуміли щось таке про магію танцю, що ми роками намагалися їм пояснити словами. Однак поки людина сама не проживе і не відчує силу сцени — усвідомлення не відбудеться. Нарешті це сталося, — розповідає засновниця та керівниця студії Олена Камінська та заступниця керівника, креативна менеджерка та режисерка перформансу “Вибір” Дана Рябініна.

Завжди на крок попереду

За десятиліття роботи студія сучасного танцю “Бліц” стала одним із найвідоміших українських колективів сучасної хореографії. Проєкт знають далеко за межами Закарпаття, а її вихованці регулярно беруть участь у міжнародних фестивалях і чемпіонатах, де стабільно входять до числа найкращих.

Втім, для засновниці студії Олени Камінської нагороди ніколи не були самоціллю. Вона переконана: головна цінність конкурсів — не медалі, а можливість рухатися далі, визначати нові виклики і перевіряти себе у професійному середовищі.

— Ми з командою завжди ставили перед собою нові цілі. Досягнувши однієї, хотіли робити вже щось інше, рухатися вперед. Якщо стоїш на одному місці — це вже не розвиток. Виникає питання: навіщо? Який у цьому зміст? Нам важливо створювати нові проєкти і залучати до них всю команду, аби кожен відчував: ось ще один крок, який відкриває наступні можливості.

Відтак у постійному прагненні розвитку “Бліц” ніколи не обирав і не обирає легких шляхів. Щоразу, їдучи на фестивалі, команда шукає майданчики з максимально сильними суперниками. Тільки так, каже Олена Камінська, можна чесно оцінити власний рівень і побачити, як розвивається сучасна хореографія у світі.

“Ми самі тренд”: перемоги на World of Dance

Одним із професійних орієнтирів для студії став міжнародний танцювальний чемпіонат World of Dance. Це масштабна подія світового рівня, де в одній категорії можуть змагатися до півсотні колективів із різних країн. Для більшості учасників потрапити до десятки вже вважається великим успіхом. “Бліц”, за останні роки, стабільно виходить у топ-10 і здобуває призові місця.

Після початку повномасштабного вторгнення студія представляла Україну на етапах World of Dance в Австрії, Польщі, Угорщині, Словаччині, Румунії та Україні. І щоразу завдяки високому результату команда отримувала право виступити у світовому фіналі в Лос-Анджелесі.

Поки, на жаль, поїхати туди не вдалося, каже Олена Камінська. Участь у світовому етапі потребує значних коштів, а витрати цілковито лягають на плечі батьків вихованців студії. Проте вже самі запрошення для “Бліцу” є надзвичайно важливими — як підтвердження майстерності та рівня студії.

Початок повномасштабної війни для “Бліцу”, як і для всієї країни, став великим ударом. Частина педагогів виїхала чи не повернулась до України з контрактних проєктів за кордоном, так само виїжджали учні, яких вивозили батьки. Ужгородом почали ходити розмови: “Бліц уже не той”.

— Я можу підтвердити ці чутки: “Бліц” справді вже не той. “Бліц” на дві, а можливо й на три голови вищий! — усміхається Дана Рябініна.

За цією фразою — історія повного перезавантаження колективу у час екзистенційних викликів, який, натомість, став для “Бліцу” новою точкою відліку.

“Ми не розважаємо дітей. Ми їх навчаємо”

На запитання, що найбільше змінилося за останні роки для “Бліцу”, Олена Камінська відповідає: люди. Змінилися очікування батьків, їхнє ставлення до освіти, до дисципліни, до мистецтва.

— Попит народжує пропозицію, — пояснює вона. — Дитина бачить танець у TikTok, приходить до студії і хоче отримати швидкий результат. У педагога є вибір: він може або продати цей тренд, або пояснити, що хореографія — це мистецтво, якому потрібно вчитися роками.

У “Бліці” обирають інший шлях, який передбачає регулярні тренування, системну роботу, дисципліну і довгу перспективу. Тут не працює поширений підхід: “прийшов, коли захотів” або “сьогодні танцюємо, якщо є настрій”.

— Ми не розважаємо дітей. Ми їх навчаємо, — каже Дана Рябініна.

— Ми обіцяли їм, що ця важка підготовка виллється у досвід, який вони ніколи не забудуть. Овації глядачів, які аплодували стоячи наприкінці перформансу — це саме той момент, який залишиться з ними назавжди, незалежно від того, ким вони стануть у майбутньому, — каже Олена Камінська.

Такі роботи важливі не лише для самих вихованців та студії. Завдяки фестивалям, професійним спільнотам і соціальним мережам вони стають частиною міжнародного діалогу між хореографами.

— Ми не лише показали нову постановку, а й долучилися до великої розмови про сучасний танець. Нашу роботу побачать хореографи з різних країн, вони зможуть оцінити її професійно, надихнутися або знайти в ній щось своє. Мабуть, це найбільша цінність мистецтва — коли воно продовжує жити й після того, як опускається завіса.

У контексті змін, які відбуваються за останні роки в самій індустрії танцю — “Вибір” став ще більш визначальним. Раніше постановки часто підпорядковувалися усталеним правилам і композиційним схемам. Сьогодні митці мають значно більше свободи і сміливості для самовираження, впевнена постановниця Дана Рябініна.

— Падають стіни, розбиваються застарілі шаблони. Хореографи менше бояться бути незрозумілими чи розкритикованими, більше самовиражаються і знаходять своїх однодумців, — пояснює Дана. — Якщо раніше танець, як і літературний твір, мав чіткий вступ, розвиток і фінал, то тепер історію можна розповідати з будь-якої точки: починати з кінця, переходити в середину, залишаючи простір для власної інтерпретації глядача…

Від “вижити та зберегти команду” — до виходу на новий рівень

У період пандемії, а згодом і після початку повномасштабної війни, найбільшим викликом для “Бліцу” було вижити та зберегти команду. Сьогодні ж у студії говорять зовсім про інше — про побудову нової системи роботи, а ще пишаються новим поколінням танцівників, яке фактично виросло за останні три роки.

— З 2022 року ми буквально виховали основний склад. У танцювальному світі зробити таке за цей короткий час — надзвичайно велика робота наших педагогів Нікіти Мойси та Вікторії Скубенич, — говорить Дана Рябініна.

Паралельно студія продовжує приймати нових вихованців. На початку повномасштабного вторгнення майже половина учнів, які приходили на заняття, були з родин переселенців. Згодом більшість із них повернулася додому, зате почали повертатися ті учні “Бліцу”, які свого часу теж виїжджали за кордон або в інші міста.

Сьогодні нові діти приходять постійно. Утім у студії кажуть, що це мало пов’язано з різким збільшенням населення міста — радше працюють рекомендації батьків і репутація, яку колектив будував роками.

Змінюється і сама модель роботи “Бліцу”: раніше більша частина занять проходила на базі ПАДІЮНу, нині ж близько 80% діяльності зосереджена у приватній школі. Цей напрямок команда планує поступово розвивати надалі. Утім, прагнуть не прив’язуватися до конкретних локацій чи фіксованого розкладу: групи формують за віком, рівнем підготовки та за рекомендаціями педагога, який веде навчання. Потенційним учням пропонують спершу зв’язатися зі студією, а вже потім разом підібрати відповідну групу.

Для Олени Камінської цей рік став особливим ще й з особистих причин: засновниця “Бліцу” відзначає 60-річчя і говорить про поступовий вихід на пенсію у ПАДІЮНі, де “Бліц” займався понад 30 років. Утім, вона залишає за собою роботу в приватній школі та нові проєкти — вже кілька років вона веде танцювальну групу для жінок третього віку.

Цей напрямок народився під час пандемії: маючи більше вільного часу, керівниця “Бліцу” почала поглиблено вивчати анатомію руху, фізіологію та способи безпечної роботи з тілом. Спочатку ці знання допомагали їй самій відновитися після COVID-19, а згодом переросли у регулярні заняття для жінок старшого віку. Сьогодні група об’єднує переважно жінок віком 60+.

— Я зробила для себе дуже простий висновок: єдине, що заважає людині займатися своїм тілом, — це відкладання на потім. З віком тілу потрібно набагато більше уваги, ніж у молодості. Звичка регулярно рухатися — це, мабуть, найцінніше, що можна виробити в будь-якому віці, — говорить Олена Камінська.

У студії також давно думають і про хобі-групи для дорослих. Кажуть: запит на такі заняття є. Однак поки для реалізації ідеї бракує вільних залів і часу педагогів, які працюють із дитячими групами.

“Бліц” продовжує розвиватись і зростати. Попри все

Усі ці зміни — новий основний склад, приватна школа, нові напрями роботи — зрештою зводяться до однієї найважливішої, визначальної мрії.

— Я мрію тільки про одне — щоб “Бліц” продовжував існувати незалежно від того, де буду я, — каже Олена Камінська.

За 38 років студія вже не раз переживала зміну поколінь: одні діти змінювали інших, колишні танцівники ставали педагогами.

— У нашій професії майже кожен рік доводиться починати все спочатку. Одне покоління передає свій досвід іншому, потім наступному і мені дуже хочеться, щоб цей ланцюжок не переривався. Я точно знаю, з власного досвіду, що “Бліц” — це місце, де людина знаходить свою спільноту, свій дім. Хочеться, щоб таку можливість мали ще багато дітей, — підсумовує Дана Рябініна.

Цікаво, що до цього ми повідомляли про у Ужгороді вихованці школи мистецтв вразили публіку великим благодійним концертом.