Історія однієї будівлі: від синагоги до філармонії

На початку минулого століття місто Ужгород було частиною Австро-Угорської імперії. Серед майже 17 тисяч мешканців міста значну частину становили представники єврейської громади: хасиди та ортодоксальні євреї. Вони мали власні лікувальні заклади, навчальні установи та банківські установи. А в 1904 році єврейська громада звела велику хоральну синагогу.

Після понад століття будівля синагоги на березі річки Уж відома в Україні та за її межами як Закарпатська обласна філармонія — з унікальною акустикою та частково збереженою автентичною архітектурою.

Адміністрація філармонії нещодавно поновила екскурсії будівлею: тепер її можна відвідати щодня, коли немає концертів, з 14:00 до 17:00, лише за 50 гривень. Під час екскурсії відвідувачам розкажуть про історію споруди, а також покажуть унікальні елементи інтер’єру, що збереглися за понад століття. Ще можна подивитися головний скарб філармонії — найбільший орган Закарпаття.

Історія будівництва синагоги

Синагогу збудували у 1904 році для місцевої єврейської громади, яка на початку ХХ століття була однією з найвпливовіших в Ужгороді. Під будівництво громада отримала престижну ділянку на березі річки Уж. Проєкт розробили угорські архітектори Дюла Папп і Ференц Саболч.

На будівництво будівлі витратили близько 200 тисяч крон, що тоді було еквівалентно 60 кілограмам золота. Фундамент будівлі встановили на палях, забитих у ґрунт, а матеріали привозили з різних регіонів Європи — використовували італійську цеглу, червоне дерево, мармур та місцевий закарпатський камінь.

Будівлю зорієнтували так, що її головний вхід звернений на захід. І це не випадково — саме в цьому напрямку тече річка Уж.

Унікальні особливості синагоги

Споруда вражала містян та туристів не лише зовнішнім виглядом, а й технічними рішеннями. На той час тут уже були проведені світло, вода і каналізація. Навіть був підігрів підлоги.

Синагогу будували як хоральну, тобто призначену для спокійної молитви та співу. Чоловіки заходили до будівлі через центральний вхід, а жінки з подвір’я піднімалися одразу на балкони другого ярусу — для них був зроблений спеціальний вхід зі сторони річки.

Центральний купол у мавританському стилі понині залишається однією з головних окрас будівлі. І саме він чи не найбільше вражає відвідувачів під час екскурсії.

Особливу цінність мають і декоративні арабески — складний ліпний орнамент, що прикрашає внутрішній простір будівлі.

Від синагоги до філармонії

Під час Другої світової війни угорська влада депортувала більшість єврейського населення Ужгорода. Будівля синагоги пережила руйнування єврейських сакральних будинків за часів Другої Світової війни.

У 1947 році радянська влада передала будівлю Міністерству культури УРСР. Тоді ж розробили план реконструкції синагоги, аби «пристосувати будівлю до сучасних потреб». Так колишня синагога перетворилася на філармонію.

Реконструкція тривала близько десяти років. Внутрішній простір перебудували, додали сходи та службові приміщення, знищили вівтар, а будівлю «адаптували» до концертної діяльності.

Найбільший орган Закарпаття

У 1974 році у філармонії встановили великий концертний орган чеської фірми Rieger-Kloss. Сьогодні це найбільший із чотирьох органів Закарпаття.

Інструмент має 2043 металеві та дерев’яні труби різного розміру — від кількох сантиметрів до кількох метрів завдовжки.

За окремою домовленістю, зокрема для екскурсійних груп, відвідувачі можуть послухати гру на органі у виконанні органістки Закарпатської обласної філармонії Катерини Гажо.

Ми дуже цінуємо кожного відвідувача і сподіваємося, що наша будівля продовжить дивувати і надихати усіх, хто її відвідає.

Варто додати, що раніше ми вже згадували про ужгородці скаржаться на небезпечну довгобуд на Мукачівській.