Ужгород на щиті зустрів героя Владислава Шитіхіна

У рідне місто Ужгород повернувся на щиті 33-річний солдат Владислав Шитіхін, який служив командиром 3-го аеромобільного відділення аеромобільного батальйону 82 окремої десантно-штурмової бригади.

Життєвий шлях Владислава Шитіхіна розпочався 29 червня 1991 року в Ужгороді. Він навчався у місцевих школах та професійно-технічному училищі, а згодом здобув вищу освіту на факультеті психології Рівненського університету. Працював у різних сферах, зокрема в охоронному агентстві «Сакура» та Дьюті Фрі, а також їздив на заробітки за кордон. Проте завжди залишався прив’язаним до рідного міста та своїх близьких.

Людина світла та любові

Владислав був відомий своєю добротою, щирістю та відкритим серцем. Він завжди умів підтримати тих, хто цього потребував, та знайти потрібні слова для своїх друзів і рідних. Любов до життя була його найбільшою цінністю, і він вмів ділитися нею з іншими.

Світла пам’ять про маму

Особливе місце у його житті займала мама, яку він безмежно любив та про яку завжди дбав. Він був її опорою та сенсом життя. Сьогодні рідні та близькі відчувають велику втрату.

Владислав став на захист України 11 квітня 2022 року та пройшов курси сержантів у навчальному центрі. Після цього він був призначений командиром відділення аеромобільного батальйону 82 ОДШБр. Він мужньо воював на Харківському напрямку, виконуючи свій обов’язок перед державою та народом.

Похорон героя

Під час виконання бойового завдання поблизу Вовчанська 30 червня 2024 року Владислав зник безвісти. Після довгих 21 місяців рідні дізналися про його загибель. Чин похорону відбувся на площі Народній, де зібралися рідні, близькі, друзі, колеги та бойові товариші.

Під час церемонії було зачитано пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського, яким він відзначив жертовне служіння Владислава в лавах ЗСУ.

Владислава Шитіхіна поховали на Пагорбі Слави. У нього залишилися батьки та бабуся.