Укрупнення університетів: В УжНУ обговорюють правові аспекти реорганізації та майбутнє вищої освіти

В Україні активно триває масштабна реформа вищої освіти, ключовими цілями якої є скорочення кількості державних університетів, значне підвищення їхньої ефективності, а також зміцнення фінансової спроможності закладів вищої освіти (ЗВО). Цей процес спрямований на створення більш конкурентоспроможної та адаптованої до сучасних викликів системи.

Необхідність оптимізації мережі державних закладів освіти назрівала вже тривалий час, що зумовлено, зокрема, стійким зниженням чисельності студентів-вступників. Статистичні дані свідчать про значне скорочення: якщо десять років тому до українських вишів вступало понад 300 тисяч абітурієнтів, то у 2025 році цей показник становив лише 179 тисяч осіб. Прогнози вказують на подальше зменшення цієї кількості у наступні роки. У зв’язку з цим, постає нагальна потреба в перегляді структури та функціонування 120 державних університетів, що наразі діють в Україні. Для порівняння, у Франції функціонує близько 80 державних університетів, а в Італії – 61, що демонструє потенціал для консолідації української освітньої системи.

Знаковою подією у цьому процесі стало оголошення 4 лютого 2026 року про початок укрупнення Ужгородського національного університету (УжНУ) шляхом інтеграції Мукачівського державного університету (МДУ). Вчені ради обох закладів вищої освіти вже прийняли принципове рішення щодо їхнього об’єднання в єдину структуру. Попри загальну підтримку ідеї реформування та злиття університетів, виникла жвава дискусія щодо юридичних тонкощів цього процесу. Головним питанням є форма реорганізації: «об’єднання» чи «приєднання». У разі об’єднання, обидві юридичні особи ліквідуються, і створюється фактично нова структура з усіма правовими наслідками. Натомість, процес приєднання МДУ до УжНУ дозволяє уникнути створення нової юридичної особи, зберігаючи правонаступність УжНУ. Критики варіанту об’єднання висловлюють занепокоєння, що такий крок може перервати багаторічну історію Ужгородського національного університету та призвести до втрати його національного статусу. Однак, ректор УжНУ, професор Володимир Смоланка, у своїх коментарях для медіа категорично спростовує ці твердження, наголошуючи на збереженні історичної спадщини, дати заснування, логотипу, позицій у рейтингах та інших ключових атрибутів університету. Після завершення процесу укрупнення, УжНУ має потенціал стати п’ятим за розміром університетом в Україні, що значно посилить його позиції на освітній карті країни.

Разом з тим, серед частини викладацького складу та студентської спільноти існують побоювання, що створення нової юридичної особи може стати на заваді оновленню та омолодженню керівного складу УжНУ, а також перешкодити приходу нових фахівців із сучасними підходами до управління вищим навчальним закладом. Існує думка, що чинний ректор, спираючись на свій авторитет, зможе знову балотуватися та перемогти менш досвідчених кандидатів, що може уповільнити необхідні зміни в управлінні.

Незважаючи на те, що думки щодо оптимальної форми реорганізації університетів розділилися як усередині колективів, так і за їхніми межами, остаточне рішення щодо цього питання буде прийнято Міністерством освіти і науки України. Очікується, що відповідні рішення будуть ухвалені на найближчих засіданнях уряду. За попередніми даними, найбільш імовірним сценарієм є саме процес об’єднання та створення нової юридичної особи. Після офіційного затвердження форми реорганізації буде оголошено вибори керівника нового, укрупненого закладу вищої освіти, що стане важливим етапом у його подальшому розвитку та функціонуванні.

У контексті теми нагадаємо про ужгород приймає Фестиваль перформансу архітектурних форм.