На Закарпатті завершився судовий розгляд справи стосовно військовослужбовця, який неодноразово залишав місце служби та намагався незаконно потрапити до Європейського Союзу. Ужгородський міськрайонний суд детально вивчив обставини правопорушень Віталія О., якого звинувачували у дезертирстві в умовах воєнного стану.

Хронологія правопорушень та затримання на кордоні

Згідно з матеріалами офіційного вироку суду від 24 грудня, перша втеча підсудного сталася влітку 2024 року. 15 липня обвинувачений самовільно залишив територію військового полігону, розташованого в районі населеного пункту Оріховиця Ужгородського району. Протягом кількох тижнів чоловік переховувався від правоохоронних органів.

Його перша спроба покинути межі України виявилася невдалою. Віталія О. затримали прикордонні наряди на околиці села Кострино. На той момент він намагався таємно перетнути державну межу зі Словаччиною поза встановленими пунктами пропуску. Після затримання та відповідних процесуальних дій чоловіка повернули до місця проходження служби.

Однак висновків із ситуації військовий не зробив і вже восени вдався до чергової втечі. 1 вересня 2024 року він знову залишив військовий об’єкт. Вже через три дні, 4 вересня, правоохоронці виявили втікача поблизу села Гута на Ужгородщині. Чоловік знаходився всього за 200 метрів від лінії українсько-словацького кордону, плануючи черговий незаконний перехід.

Аргументи захисту та позиція обвинуваченого

Під час судового засідання Віталій О. вину не визнав та надав власну інтерпретацію подій. Він повідомив суду, що є внутрішньо переміщеною особою з Херсона, де тривалий час — понад дев’ять місяців — перебував під російською окупацією.

Вас може зацікавити

За словами підсудного, його шлях до лав Збройних сил України розпочався у червні 2024 року. Тоді його затримали представники Державної прикордонної служби України в районі гори Говерла. Після цього чоловіка передали співробітникам територіального центру комплектування (ТЦК). Віталій О. стверджував, що його тривалий час транспортували між різними військовими частинами, поки нарешті не доставили на полігон в Оріховицю. Свої дії він виправдовував тим, що нібито не бачив офіційних документів про свою мобілізацію, тому вважав перебування у частині незаконним.

Доказова база та остаточне рішення суду

Суддя Ірина Шепетко, яка головувала на процесі, ретельно дослідила надані стороною обвинувачення докази. До матеріалів справи були долучені:

  • акти офіційних службових розслідувань, що підтверджували відсутність бійця на позиціях;

  • рапорти безпосереднього командира роти;

  • протоколи затримання, складені прикордонниками під час спроб втечі за кордон.

Аргументи підсудного щодо відсутності документів про мобілізацію були відхилені, оскільки процедура залучення до служби була задокументована належним чином. Суд дійшов висновку, що дії Віталія О. є свідомим дезертирством та самовільним залишенням військової частини.

За сукупністю злочинів Віталію О. призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. Наразі вирок ще не набрав законної сили, оскільки засуджений має право на оскарження рішення в апеляційному порядку протягом встановленого законом терміну.

До речі, варто згадати, як ужгород надав власне житло ще трьом сімям військових.