Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв повідомив про непоправну втрату. Надійшла сумна звістка про смерть Олександра Саркісьянца — видатного режисера-постановника, чиє ім’я та багаторічна творча діяльність стали невід’ємною частиною культурного літопису нашого краю.
Понад чотири десятиліття свого життя Олександр Саркісьянц присвятив сценічному мистецтву. Його шлях у театрі — це приклад беззаветного служіння, щоденної натхненної праці та нескінченного пошуку істини через театральні образи.
Творчий доробок, що виховав покоління
За сорок років плідної роботи режисер втілив у життя понад тридцять різножанрових постановок. Його творчий діапазон був надзвичайно широким: від монументальних драматичних полотен до витончених музичних комедій та чарівних дитячих казок. Саме завдяки виставам Олександра Саркісьянца тисячі маленьких ужгородців вперше відкрили для себе магію театрального залу.
Значна частина його режисерського спадку й досі залишається в активному репертуарі театру імені Шерегіїв, продовжуючи збирати повні зали. Серед улюблених глядачами робіт:
-
«Снігова королева» та «Лускунчик» — незмінні символи зимових свят;
-
«Бременські музиканти» — постановка, що дарує радість дітям та дорослим;
-
«Обережно — жінки!» — іронічна та життєва історія, що не втрачає актуальності.
Знакові вистави в історії Закарпаття
У різні періоди Олександр Саркісьянц створював масштабні проєкти, які ставали знаковими подіями у мистецькому житті області. Його постановки часто ставали візитівками театру, демонструючи глибину української класики та сміливість сучасних інтерпретацій.
Варто згадати такі видатні роботи режисера, як історична драма «Богдан Хмельницький», безсмертна опера «Запорожець за Дунаєм», колоритне «Закарпатське весілля», а також містичний «Вій» та комедійний «Шельменко-денщик». Кожна з цих вистав вирізнялася особливим «почерком» майстра — глибокою повагою до акторської гри та вмінням налагодити щирий, живий контакт із глядачем.
Його репертуарний список вражає різноманіттям: «Вуйцьо з крилами», «Нічні трудівниці паризьких тротуарів», «Орфей і Еврідіка», «Дракон», «Алладін». Ці назви назавжди закарбувалися у пам’яті поціновувачів театрального мистецтва.
Світла пам’ять про Майстра
Колектив театру з глибоким болем згадує свого колегу та наставника. Олександр Саркісьянц сприймав театр не як роботу, а як життєвий ритм та величезну відповідальність перед публікою.
«Ми з вдячністю згадуємо його творчий шлях і неоціненний внесок у розвиток нашого театру. Справа Олександра Саркісьянца продовжується у його виставах, які й надалі звучать зі сцени, даруючи емоції людям. Театр пам’ятає. Театр продовжує жити», — зазначають у рідному для режисера закладі.
Редакція висловлює щирі співчуття родині, близьким, друзям та всій театральній спільноті Закарпаття. Біль цієї втрати розділяють численні шанувальники таланту Режисера. Світла пам’ять про Олександра Саркісьянца назавжди залишиться у світлі софітів та оплесках вдячних глядачів.
У контексті теми нагадаємо про безбар’єрність як спосіб життя: як ужгородська організація змінює ставлення до людей з інвалідністю.

Та я чув, шо він молодиць полюбляв… То правда, чи шо люди вже геть подуріли і робити їм нема шо, тілько б пліткувати? Гидко, якшо брешуть, але й стидно, якщо то правда.
Блін, я ще його вистави в драмтеатрі пам’ятаю. Норм режисер був, шкода чувака. Хай з миром спочиває.