В Ужгороді набирає обертів конфлікт навколо скандального будівництва багатоповерхового житлового комплексу на вулиці Закарпатській, 1Д. Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) тричі офіційно відмовило у погодженні науково-проєктної документації щодо цього об’єкта, оскільки вважає, що будівництво, яке ведеться в межах історичного ареалу, має явні ознаки правопорушення.

Ця інформація була оприлюднена у відповіді Міністерства на запит, поданий керівником ініціативи «Офіс перетворень» Олександром Ровняком.

 

Суть порушень та масштаби проєкту

 

Ключовою причиною відмови з боку МКІП є невідповідність архітектурних рішень об’єкта вимогам нормативно-планувальної документації Ужгорода. Зокрема, йдеться про:

  1. Порушення масштабності забудови, яка дисонує з навколишнім середовищем.
  2. Спотворення видових панорам старовинного міста.

Характеристики об’єкта та його розташування:

  • Місце розташування: Будівля зводиться фактично впритул до історичного центру Ужгорода та у безпосередній близькості до унікальної міжвоєнної архітектурної спадщини — мікрорайону Малий Ґалаґов. Цей район, як відомо, має високу архітектурну цінність і планувався до включення у список світової спадщини ЮНЕСКО.
  • Висота: Згідно з проєктною документацією, житловий комплекс матиме 13 поверхів. Однак, з урахуванням цоколя та оглядового майданчика на даху, його загальна висота сягає близько 47 метрів, що відповідає 16-поверховій будівлі.
  • Статус робіт: Зводити об’єкт почали у 2024 році. Станом на жовтень 2025 року забудовник вже звів 7 поверхів.

«Мінкульт погодження не дав. Тобто, багатоповерхівка будується без погодження Міністерства, отже, фактично, незаконно», — наголошує Олександр Ровняк.

 

Парадокс бездіяльності та реакція громади

 

Громада Ужгорода, намагаючись зупинити це будівництво, ще у 2024 році звернулася до МКІП, зібравши під зверненням близько 2,5 тис. підписів. Тоді у відповідь з Мінкульту повідомили, що погоджень на будівництво поблизу історичного ареалу не давали.

Олександр Ровняк зазначає: «Міністерство повернулося до своєї попередньої позиції… Але при цьому ніяких дієвих заходів не вживають. Виходить, що все визнають, але реально будівництво триває. Це – парадокс».

 

Юридичні механізми: Хто може зупинити самочинне будівництво

 

Юрист Дмитро Мушинський, коментуючи ситуацію, підкреслив, що забудовник повинен отримати низку необхідних дозволів і пройти процедуру погодження проєктної документації, особливо для робіт поблизу історичного ареалу.

Однак, за його словами, навіть за умови відмови у погодженні проєктної документації, Міністерство культури не уповноважене зупиняти будівництво, а може лише констатувати порушення.

Реагувати на такі випадки та вживати заходів, згідно із законодавством, мають три ключові державні структури:

  1. Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ): Її реакція є ключовою, оскільки ДІАМ має встановити факт порушення та видати припис про зупинення будівельних робіт. Крім того, саме цей орган пізніше приймає рішення про введення об’єкта в експлуатацію.
  2. Держгеокадастр: Перевіряє законність використання земельної ділянки, наявність документів на землю та дотримання її цільового призначення. У разі виявлення порушень може ініціювати адміністративні стягнення.
  3. Національна поліція: Має повноваження відкривати кримінальні провадження (у випадках самовільного зайняття земельної ділянки або самочинного будівництва) та ініціювати судовий позов про знесення незаконно збудованого об’єкта або заборону продовження робіт до рішення суду.

Після останньої відповіді з МКІП ужгородці вчергове звернулися до відомства із запитом, щоб отримати інформацію про те, чи були вжиті будь-які дієві заходи після виявлених порушень, додає Олександр Ровняк.

До речі, варто згадати, як у Ужгороді відбудеться презентація книги про героїв Закарпаття.