До Дня захисників і захисниць України в Ужгородському замку відкрилася надзвичайно зворушлива виставка світлин “Вічність у миті”. Експозиція є даниною пам’яті Ігоря “Африки” Климовича — унікальної особистості, яка поєднувала в собі таланти поета, фотографа, краєзнавця, історика та мужність молодшого лейтенанта Хорунжої служби 3 ОШБр.
Ігор Климович загинув 30 липня 2025 року на Харківщині під час виконання бойового завдання, але залишив по собі потужний мистецький та військовий спадок.
Світлини, що зупиняють час
На виставці представлено 50 чорно-білих плівкових знімків авторства Ігоря Климовича. Його роботи — це проникливі миті російсько-української війни, щирі портрети військових, а також кілька кадрів, зроблених на Закарпатті під час його коротких відряджень. Переглянути цю унікальну експозицію можна до 1 листопада.
Сам Ігор Климович так говорив про свою пристрасть до фотографії: «Фотографія — це розказати історію, поділитися переживанням, емоцією… Фотографія — спосіб зберегти частинку тих, хто йде від нас. Фотографія — спосіб залишити щось після себе».
Його фотовиставка “Людина і війна”, де були представлені плівкові знімки з фронту, дебютувала на початку 2025 року у Стрию. Велися перемовини про її експозицію і в Ужгородському замку, але трагічна загибель військового в серпні зупинила ці плани. Справу свого чоловіка продовжила його дружина, Олександра.
Зворушливе послання від дружини
У відеозверненні на відкритті виставки Олександра Климович підкреслила глибинний зміст творчості Ігоря:
«Ігор намагався закарбовувати унікальні миті, бо він не хотів, щоб вони пішли у небуття. Здається, він хотів зупинити час. Бо як казав він сам, фотографувати війну непросто. Люди, які потрапляють до тебе в кадр – гинуть. І він то дуже важко переживав… Так від нас пішов і він, залишивши після себе величезний спадок. У кожній світлині Ігор продовжує говорити з нами далі. Просто зупиніться і спробуйте почути його історію на зображеннях. І доки його світлини говорять за нього, до тих пір Ігор буде жити серед нас».
Вшанувати пам’ять митця приїхали його найближчі люди: брат Михайло, батько Ігор, а також друг Віктор “Скіф” та його батько Сергій Курилишин.
Воїн-захисник культурної спадщини
Окрім бойової роботи, Ігор Климович, як молодший лейтенант 3 ОШБр, активно займався евакуацією культурної спадщини. Серед його подвигів:
- Разом із побратимами він врятував з Донеччини половецьку кам’яну бабу, яку під обстрілами вивіз до Дніпровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.
- Регулярно проводив евакуацію музейних цінностей із прифронтових музеїв.
- Був автором “Кургану пам’яті”, покликаного меморіалізувати честь та доблесть загиблих захисників.
- Заснував проєкт “Insignia” — церемоніальну передачу зброї між командирами як символ продовження боротьби.
Важливим напрямом його роботи було документування війни для збереження пам’яті. Він передав сотні військових артефактів до українських музеїв, зокрема до Закарпатського обласного краєзнавчого музею Хорунжа служба 3-ї штурмової бригади передала десятки цінних експонатів – свідків російсько-української війни.
Виставка “Вічність у миті” — це шанс для ужгородців та гостей міста не лише віддати шану Герою, але й побачити війну та життя його очима, через призму чорно-білої плівки.
Раніше наше видання інформувало, що мистецьке віддзеркалення війни: Ужгород презентує експозицію «Відзеркалення. Рефлекси. Резонанси», що лікує кольором.