У Закарпатському музеї народної архітектури та побуту (скансен в Ужгороді) триває перша в Україні масштабна виставка, яка всебічно присвячена винятковому феномену українського храмового дереворізьблення. Ця знакова експозиція, що охоплює кілька століть української духовної історії, є актом повернення до власного культурного коріння і має стратегічне значення для збереження національної спадщини.
Автентичний код Карпат: що представлено на виставці
Експозиція не просто демонструє окремі предмети, а відтворює автентичний храмовий інтер’єр Карпат XVIII–XIX століть. Серед ключових та унікальних сакральних об’єктів, які сформували неповторний естетичний код української горянської культури, представлені:
- Іконостаси та царські врата.
- Панікадила (центральні храмові світильники).
- Жертовники та свічники-“павуки”.
- Процесійні хрести та інші унікальні витвори мистецтва.
Особливе місце серед експонатів займають: відреставрований іконостас XVIII століття з церкви святих Петра і Павла в селі Туриця та терновий вінок різьбяра Івана Сільвая, виконаний з одного шматка дерева у 1860-х роках. Також можна побачити роботи відомих майстрів Василя Варги й Івана Щура, а також дипломні роботи студентів Закарпатської академії мистецтв, які вміло поєднують традиційні мотиви із сучасною пластикою.
«Мовою світу Карпат завжди було дерево»: втрачена традиція
У коментарі для видання Varosh ректор Закарпатської академії мистецтв, відомий мистецтвознавець і різьбяр Михайло Приймич підкреслює глибокий зміст експозиції. За його словами, ця виставка — це набагато більше, ніж просто мистецька подія; це акт повернення до власного культурного коріння.
Михайло Приймич наголошує: «Коли ми говоримо про феномен художнього дерева, найперше треба розуміти: у Карпатах для людини дерево було основним матеріалом. Це основа її світу: з дерева будували хати, ним зігрівалися, у ньому виражали ідеї. Дерево формувало окремий простір, який був найважливішою частиною самоідентифікації горян. Якщо вірмени досконало працюють із каменем, греки – з мармуром, то мовою світу Карпат завжди було саме дерево».
Мистецтвознавець із занепокоєнням зазначає, що традиція художнього різьблення на дереві нині перебуває на межі зникнення. Якщо раніше у профільному виші в Ужгороді набір різьбярів налічував 15 студентів, то сьогодні на цей напрям вступило лише 3 студенти до коледжу та ще 3 до Закарпатської академії мистецтв.
«Є одиниці майстрів, які ще можуть зробити зруб чи виконати справжнє ручне різьблення. Сьогодні все більше використовуються ЧПУ-машини, а це вже не мистецтво, це промисловість», – пояснює Приймич. Саме тому нинішня масштабна виставка є унікальною та важливою, особливо зважаючи на те, що подібні експозиції, присвячені художньому дереву, не проводили вже багато років.
Культурна місія та національна безпека
Організатори виставки справедливо зазначають, що українська сакральна архітектура є світовим надбанням. Варто нагадати, що з восьми українських об’єктів, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, п’ять — це саме дерев’яні храми.
Наголошується, що збереження сакральної спадщини — це питання не лише культури, а й національної безпеки. Організатори підкреслюють: «В умовах війни відновлення українських духовних символів означає також зміцнення історичної пам’яті й культурної незалежності».
Виставка в Ужгороді є частиною масштабного міждисциплінарного дослідження «ТРОП». Проєкт реалізує громадська організація «Культурна платформа Закарпаття» за підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з Закарпатською академією мистецтв.
Деталі для відвідувачів та цифрова спадщина
Експозиція буде представлена у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту до 20 жовтня. Відвідати її можна щодня з 09:00 до 17:00 години. Важливо, що вхід на виставку є вільним.
Особливістю Ужгородський замок у цифровому форматі: стартував міжнародний проєкт" data-wpil-monitor-id="853">проєкту є його цифровий вимір: усі експонати виставки оцифровані й доступні у форматі 3D-моделей на сайті проєкту: crptarchitect.org. На цьому ж ресурсі зібрано цінну базу втрачених об’єктів церковної архітектури Закарпаття, а також лекції та дослідження, які допомагають повноцінно відтворити українську гуманітарну спадщину.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Ужгороді відзначили літературних діячів премією імені Юлії Драгун.