У 2024 році в Ужгороді розпочалася медична реформа – було створено кластерний заклад охорони здоров’я КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня». До його складу увійшли чотири підрозділи: Клінічна лікарня з невідкладних станів та екстреної медичної допомоги; Клінічна лікарня планового лікування; Клінічний перинатальний центр; Клінічна дитяча лікарня. Амбулаторні підрозділи залишилися у складі поліклінічних відділень та двох жіночих консультацій.
Про виклики та перші результати реформи розповів директор закладу Олег Голуб.
– Пане Олеже, рік тому Ви очолили новостворену кластерну лікарню. Які проміжні результати бачите?
– Підбивати підсумки непросто, адже реформа ще триває. Ми зараз на етапі оптимізації. Уже зрозуміло, що, наприклад, у пераинатальному центрі необхідні зміни: якщо колись він був розрахований на понад 4 тисячі пологів на рік, то сьогодні ця цифра ледве сягає 2 тисяч. Перспектив збільшення поки що немає, тому підрозділ оптимізовуватиметься.
– Які позитивні зміни вже відчули пацієнти?
– Найперше – це покращення харчування. Завдяки програмі міської ради ми перейшли на кейтеринг, і пацієнти отримують якісні страви. Це стосується не лише військових, а й усіх пацієнтів.
Друге – медикаментозне забезпечення. Ми уклали угоди на понад 80 млн грн, що дозволяє забезпечити пацієнтів усіма базовими ліками з національного переліку: антибіотиками, знеболювальними, спазмолітиками, гормональними препаратами тощо. Це – важливий результат, адже пацієнт має отримати необхідне лікування без додаткових витрат, за умови, якщо лікар звик суворо дотримуватися протоколів лікування та зважає на вимоги НСЗУ.
– Які виклики постали перед лікарнею за цей рік?
– Найбільший виклик – це війна і лікування поранених військових. У нас є пацієнти, які перебувають у лікарні по пів року і довше. Фінансування від НСЗУ не покриває усіх витрат, тому допомагають міські програми. Зараз у наших підрозділах лікується близько 80 поранених, і ми можемо приймати більше, але це фінансово обтяжливо.
Другий виклик – відповідність вимогам НСЗУ. За цими вимогами ми вже створили реабілітаційне відділення, Центр ментального здоров’я. З 2026 року у кожній кластерній лікарні має бути психіатричне відділення, і ми готуємося до цього.
І, звісно, кадрове питання. Особливо гостро відчувається нестача середнього медперсоналу, адже багато хто виїхав за кордон.
– Як із фінансуванням та матеріально-технічною базою?
– Частину обладнання ми отримуємо через централізовані закупівлі МОЗ. Наприклад, уже маємо комп’ютерні томографи. Сподіваємось, що найближчим часом отримаємо і МРТ.
Матеріально-технічна база оновлюється також завдяки міському бюджету та міжнародним грантовим програмам – у співпраці з Угорщиною, Словаччиною, Румунією. Додатково допомагають громадські організації та благодійні фонди.
Наш колектив налічує 1700 людей – це понад 35 млн грн заробітної плати щомісяця. Це теж суттєве навантаження.
– Лікарня активно оновлюється. На якому етапі ці зміни?
– Ми вже завершуємо основні ремонти та оновлення приміщень, але роботи ще багато. Лікарня – це живий організм, що постійно змінюється. Наше завдання – бути конкурентними й забезпечувати пацієнтам найкращі умови лікування. Реформа триває, і ми готові до нових викликів.
