22 липня відбувся брифінг на тему «Розвиток сімейних форм виховання: виклики та можливості для громад Закарпаття». Головною тезою обговорення стала фраза: «Кожна дитина заслуговує на сім’ю». Спікери Закарпатського обласного центру соціальних служб розповіли про свою роботу в громадах. Вони також дали поради, як краще допомогти дітям, що втратили батьківську опіку.
Регіональний план та різноманіття форм виховання
Ухвалений у липні регіональний план передбачає: кожна дитина має виховуватись у сімейному оточенні. Лише так враховуються її фізіологічні та емоційні потреби. За словами заступниці директора Закарпатського обласного центру соціальних служб Олени Андришин, усиновлення — найкраща форма сімейного виховання. Проте діють й інші форми, такі як:
- Прийомні родини
- Дитячі будинки сімейного типу
- Опіка
- Патронатні родини (екстрена підтримка дітей у кризових ситуаціях).
Важливість патронатних родин підкреслила начальниця відділу підтримки та популяризації сімейних форм виховання Закарпатського обласного центру соціальних служб Оксана Данило. В області діє 12 таких родин. Вони тісно співпрацюють з громадами. Дітям надається догляд, комплексна підтримка та швидка допомога.
Кадрові потреби та нова форма наставництва
За даними служб, для якісної підтримки потрібно щонайменше 400 соціальних фахівців. Наразі працюють лише 75. З метою популяризації служби планують інформувати населення про сімейні форми виховання. Олена Андришин зазначає, що якщо дитина була позбавлена батьків, нехай вона опиниться у новій сім’ї.
Сьогодні активно розвивається нова форма — наставництво. Про це розповіла практична психологиня організації навчальних заходів для сімейних форм виховання Закарпатського обласного центру соціальних служб Адріана Камінська-Святогор. Наставник стає для дітей головною підтримкою: ділиться досвідом, розвиває соціальні навички та допомагає обрати професію. Такі діти мають хорошу самооцінку, вони відкриті та комунікативні. Наставництво діє тільки в інституційних закладах, які закривають лише мінімальні потреби своїх вихованців.
Як долучитися та підтримати
Учасниці брифінгу додали, що бути професіоналом необов’язково. Повнолітні громадяни можуть звернутись до місцевої служби у справах дітей. Після навчання вони можуть стати опікунами, наставниками або патронатами. Залежно від форми, приймаючі особи отримують заробітну плату або виплати від держави.
Важливо розуміти, що превентивні заходи також важливі. Долучитися може кожен: поширити інформацію, підтримати дітей та опікунів або обрати зручну для себе форму сімейного виховання дітей.
Як ви вважаєте, які кроки можуть бути найбільш ефективними для залучення нових фахівців та родин до системи сімейного виховання?
