Міжнародний кліматичний проєкт «Водозберігаючі рішення для пом’якшення впливу зміни клімату» (WaterGarden) розпочато. Він втілюватиметься одночасно в Ужгороді та Любліні (Польща). В Ужгороді партнером проєкту виступає Ужгородський національний університет (УжНУ). У Польщі – Люблінський університет ім. Марії Склодовської-Кюрі.
Цілі та основні напрямки проєкту
Як розповіла кандидатка біологічних наук, екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук, основна мета проєкту WaterGarden – розробка практичної стратегії та рішень. Вони спрямовані на пом’якшення наслідків змін клімату.
Зокрема, в межах проєкту передбачено:
- Створення системи моніторингу екологічних, метеорологічних та гідрологічних умов в Ужгороді та Любліні.
- Впровадження пілотних заходів з адаптації до зміни клімату.
- Проведення освітніх заходів, спрямованих на популяризацію ефективних рішень для пом’якшення негативного впливу зміни клімату.
- Спільно розроблені кліматичні рішення для міст та приватних домогосподарств.
Дощова канава. Фото: https://nbs.wwf.ua/
Європейський досвід та адаптація до українських реалій
Оксана Станкевич-Волосянчук зазначає, що адаптація до змін клімату в містах Європи відбувається вже давно. Проблема глобальних змін клімату є актуальною для всього світу.
“Адаптаційні кліматичні плани мають практично всі міста Європи. Зараз щось подібне розробляють також окремі українські міста. Ми ж говоримо вже про практичну апробацію такого плану для Ужгорода. Він спрямований на управління дощовими водами. За поширеною практикою, після дощу вода йде в каналізацію і все. І в певні періоди фахівці в усіх галузях, зокрема і в урбаністиці, стикаються з тим, що води немає. І для того, щоб, наприклад, якось навіть фонтан запустити, воду доводиться брати з центрального водогону”, — пояснює науковиця.
Отже, основна ідея проєкту полягає в напрацюванні рішень. Вони дозволять зберігати дощову воду в місті для подальшого використання. Це може бути полив рослин, вулиць, а також зволоження середовища.
Дощові канали, освітня стежка та інсталяції у Ботсаду
Ключовою локацією проєкту стане Ботанічний сад УжНУ. Тут створять кліматичний інформаційно-освітній центр. Він стане демонстраційним майданчиком для природоорієнтованих рішень.
У Ботсаду створять простір, де люди зможуть побачити, як саме можна зберігати дощову воду в місті. Наприклад, через “дощові канави”. Це спеціально облаштовані ділянки з дренажем та рослинами. Вони акумулюють воду під час злив. А потім повільно віддають її довкіллю.
На території саду з’являться газони з різнотрав’ям, дощові канави, освітня стежка та інсталяції. Вони пояснюватимуть функціонування кожного елементу. Студенти проводитимуть екскурсії для школярів. Також для студентів біологічного факультету розроблять дві відповідні освітні програми.
Дощова вода як цінний ресурс
Загалом проєкт WaterGarden зосереджений на переосмисленні управління дощовими водами в містах.
“Сьогодні після дощу вода одразу стікає в каналізацію й зникає. Але вона може залишатися у місті – для поливу, фонтанів, для охолодження. У місцях, де традиційно накопичується вода – біля тротуарів, доріг – її можна спрямувати у спеціальні дреновані заглиблення. І не в каналізацію, а в такі біоінженерні об’єкти – дощові канави або сади”, — пояснює Оксана Станкевич-Волосянчук.
Вона уточнює: дощові канави та сади – це спеціальні ділянки. Їх викопують на певну глибину. Здійснюють дренаж. І прокладають водонепроникною плівкою, щоб вода “не втікала”. Далі їх засипають ґрунтом та висаджують на об’єктах рослини. Такі елементи озеленення мають подвійну мету. Вони забирають воду з тротуарів проїзної частини, коли її забагато. А також зберігають воду на період посухи, коли тривалий час немає дощів.
Таким чином, дощова вода залишається в урбосередовищі. Вона відіграє важливу роль у його “оздоровленні”. Поступово випаровуючи воду, рослини кондиціонують та зволожують довкілля.
Дощові садки та канави, Фото: ГО «Плато»
Збір даних щодо якості повітря
Окрім демонстраційних зелених рішень, проєкт передбачає моніторинг якості повітря та температурного режиму міста. У різних районах Ужгорода за допомогою переносних приладів вимірюватиметься загазованість та кліматичні параметри. Також заплановано використання тепловізійної зйомки з дрона для фіксації перегрітих ділянок міста.
“Коли ми зберемо ці дані, зможемо зробити мапу міста з проблемними зонами. І вже потім рекомендувати, де потрібно збільшити озеленення, влаштувати дощові канави, змінити матеріал покриття тощо”, — каже Оксана Станкевич-Волосянчук.
Проєкт також має прикладну цінність для муніципалітетів та мешканців приватних будинків. Організатори створять каталоги природоорієнтованих рішень. Вони стануть у пригоді при плануванні скверів, дворів, житлових кварталів та навіть приватних домогосподарств.
“Ці ефективні рішення вже давно працюють в Словаччині, Польщі, Чехії. Ми їх адаптуємо, апробуємо, а далі зможемо запропонувати для ширшого впровадження”, — розповіла експертка.
Проєкт «Водозберігаючі рішення для пом’якшення впливу зміни клімату» (WaterGarden) впроваджується у рамках програми Interreg NEXT Poland – Ukraine. Вона фінансується ЄС.
Які інші “зелені” технології, що успішно працюють у європейських містах, варто, на вашу думку, адаптувати в Ужгороді?
Дощові парки в Enghavepark, Копенгаген, Фото: tredjenatur.dk
Міжнародний кліматичний проєкт «Водозберігаючі рішення для пом’якшення впливу зміни клімату» (WaterGarden) впроваджується в рамках програми Interreg NEXT Poland – Ukraine. Ця програма повністю фінансується Європейським Союзом.
Проєкт спрямований на розробку та впровадження практичних стратегій для пом’якшення наслідків зміни клімату. Він реалізується одночасно в Ужгороді та Любліні (Польща), залучаючи до співпраці Ужгородський національний університет та Люблінський університет ім. Марії Склодовської-Кюрі.
