Після оприлюднення нового проєкту генплану Ужгорода, протягом грудня-лютого ужгородці внесли 480 правок до документа. На громадських слуханнях від 7 лютого містяни висловили свою думку про те, що вимагають створити новий проєкт генплану міста. Проте наразі цей процес зупинився, так і не почавшись.
Головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський пояснив, що “створення нового проєкту з побажаннями містян тільки затягне процес ще більше”:
— Якщо робити новий генеральний план, то зовсім по-іншому треба тоді рухатися. І цей процес знов затягнеться. Наразі нам треба зробити містобудівну документацію, якою будемо керуватися, а не ту, яка буде стояти на полиці. Тому генплан треба доробити так, щоб він працював якісно. Всі правки враховано під час коригування і, крім того, ми ще чекаємо зауваження відповідних структур. Треба враховувати в генеральному плані питання аеропорту, прикордонної смуги, лісів, які знаходяться на території міста.
На громадських слуханнях по Генплану в Ужгородській міськраді
Водночас дослідниця архітектури, співзасновниця проєкту «Ужгород модернізм» Ліна Дегтярьова каже, що правки, які вносили всі охочі до генплану, дуже контроверсійні:
— Дуже великий відсоток цих зауважень — це коментарі осіб щодо конкретних кадастрових ділянок, розподіл який свого часу в Ужгороді назвали “дерибаном”.
Дегтярьова пояснює, що протягом останніх трьох років депутати міської ради голосували за роздачу землі різним людям під забудову, змінюючи цільове призначення земель через зміну детальних планів територій:
— Тоді активісти протестували проти видачі цих земель, але зараз “приватні особи”, можливо навіть родичі наших одіозних депутатів, користуючись тим, що вони теж ужгородці, внесли свої правки, щоб ще раз закріпити свої наміри фактично отримати у власність ці ділянки, які наразі ще належать місту.
Що з історико-архітектурним планом?
Одним із висунутих ужгородцями вимог на громадських слуханнях у лютому було також оновлення Історико-архітектурного плану міста. Нині чинний документ, за словами фахівців та архітекторів, недосконалий і містить чимало помилок. Відтак, розробці генплану міста мало передувати коригування історико-архітектурного опорного плану (ІАОП) — документа, що фіксує об’єкти культурної спадщини та встановлює певні обмеження щодо нової забудови. Це один із наріжних каменів генерального плану.
Існуючий ІАОП Ужгорода в частині визначення режиму використання зони регулювання забудови 1-ї категорії містить технічну одруківку. Ця одруківка стосується обмеження висотності й нею вигідно користуються недобросовісні забудовники та посадовці міськради — в зоні регулювання забудови суворого режиму з’являються багатоповерхівки, яких там не повинно бути. Також ІАОП містить ряд інших значних недоліків, які критично важливо усунути для збереження об’єктів культурної спадщини Ужгорода.
Власне, через цю одруківку відбувається будівництво 47-метрового житлового комплексу впритул до історичної спадщини міста — мікрорайону Малий Ґалаґов.
Споруда біля Малого Галагова матиме 13 поверхів, однак її висота сягає висоти повноцінної 16-поверхової будівлі.
На питання, чому цей документ не відкоригували, Олег Боршовський пояснив: це мала би робити компанія, яка його створила, але вона вже не існує.
— У нас дуже мало організацій, яким я довіряю, які можуть розробити або відкоригувати цей документ. Аби запустити розгляд питання по ІАОП, треба зібрати комісію, яка займається збереженням та охороною культурної спадщини в області, прописати питання, які в нас виникають. Якщо буде нормальний підхід, можемо зібрати на наступний тиждень.
Зі слів Олега Боршовського, на його адресу вже надходили пропозиції від підприємців, готових зробити це коригування. Ці пропозиції розглядають.
Генплан Ужгорода та мораторій на детальні плани територій: що далі?
Нагадаємо, що новий проєкт генплану базується на демографічних даних за 2018 рік, містить недостовірні прогнози, які описав у своїй колонці архітектор Петро Сарваш. На громадських слуханнях громадяни вимагали, щоб міська рада дала проєктанту завдання на розробку нового генплану, тому що цей базується на помилкових даних, не відповідає стратегії розвитку міста, а також не враховує реальні потреби громадян. Ужгородці також підписали петицію з вимогою створити новий генплан, але ця вимога громадян була проігнорована владою.
Важливо, що попри вимогу законодавства, деяких депутатів та громади, на черговому засіданні міської ради так і не ввели мораторій на затвердження детальних планів території міста. Нагадуємо, що запровадити мораторій необхідно для того, щоб уникнути ситуацій, коли змінюється цільове призначення земель, а під забудову віддаються зелені зони, де планувалася соціальна інфраструктура.
Тож наразі ситуація наступна — мораторію на детальні плани територій немає, так само як і нового генплану, тож будь-який шматок ужгородської землі, без громадського контролю, може опинитися у приватних руках, а отже замість зеленої зони, дитячого майданчика чи школи може вирости чергова багатоповерхівка чи торговий центр.
