Сьогодні Ужгород скорботно попрощався зі своїм сином, 49-річним солдатом Віктором Івановичем Чинадієм, чиє життя обірвалося внаслідок тяжких поранень, отриманих у боях з російськими загарбниками на Донецькому напрямку. Віктор Іванович народився 22 січня 1976 року в мальовничому Ужгороді. Його шкільні роки минули у стінах місцевої загальноосвітньої школи №11, а впродовж свого трудового шляху він зарекомендував себе як вправний будівельник.
У пам’яті рідних та близьких Віктор назавжди залишиться люблячим чоловіком, турботливим батьком та вірним, щирим товаришем – саме такими теплими словами вони згадують про нього. Його мужність та відданість Батьківщині проявилися у найважчий час, коли він став на захист української землі від ворожої агресії.
У жорстоких боях на Торецькому напрямку, де точилися запеклі зіткнення з російськими окупантами, Віктор Чинадій отримав важкі поранення, що стали фатальними. Після поранення він проходив інтенсивний курс лікування у військовому госпіталі міста Дніпра, де медичний персонал докладав усіх можливих зусиль, борючись за його життя. Рідні та близькі не втрачали надії на його одужання, проте, на превеликий жаль, отримані ним травми виявилися несумісними з життям. Серце Героя зупинилося 10 квітня 2025 року.
Церемонія прощання з Віктором Чинадієм відбулася на центральній площі Народній, де зібралися сотні ужгородців, аби віддати останню шану полеглому захиснику. Серед присутніх були його рідні, друзі, бойові побратими, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, представники військового командування та небайдужі мешканці міста.
Під час жалобної церемонії було зачитано пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського, в якому висловлювалася глибока вдячність за його жертовне служіння у лавах Збройних Сил України та неоціненний внесок у захист суверенітету й територіальної цілісності держави.
Після завершення заупокійної літургії скорботна процесія рушила до Пагорба Слави – місця вічного спокою Героїв, де Віктора Чинадія було поховано з усіма належними військовими почестями, як і належить воїну, що віддав своє життя за мирне майбутнє України.
У Віктора Чинадія залишилися найрідніші люди – його дружина та син, для яких він назавжди залишиться символом мужності, любові та самопожертви.
Вічна пам’ять і глибока шана Герою, який віддав своє життя за Україну! Його подвиг назавжди закарбований в історії нашої держави та в серцях вдячних співвітчизників.
