У стінах Ужгородського прес-клубу відбулася презентація 41-го випуску знаної серії “Між Карпатами і Татрами”, присвяченого багатогранній перекладацькій діяльності відомого вченого та письменника Казимира Гурницького. Нове видання вмістило унікальну добірку зразків словацької та польської поезії, майстерно перекладених українською мовою закарпатським митцем, а також ліричні твори самого Казимира Гурницького, представлені у словацькому та польському перекладах.
Тетяна Ліхтей, доцентка Ужгородського національного університету, засновниця та незмінна упорядниця серії “Між Карпатами і Татрами”, підкреслила вагому роль Казимира Гурницького в культурному ландшафті Закарпаття, відзначивши його значний внесок у сферу художнього перекладу. Вона нагадала, що минулого року відзначалося 100-річчя від дня народження цієї непересічної особистості, уродженця Хмельниччини, якому довелося пережити жахіття Голодомору, вимушене переселення та пекло Другої світової війни. Попри всі випробування долі, Казимир Гурницький зберіг доброту, щирість, відкритість та невичерпний оптимізм, а значну частину свого життя присвятив викладацькій діяльності на історичному факультеті УжНУ.
За словами Тетяни Ліхтей, літературна творчість була для науковця справжнім джерелом натхнення та емоційної розрядки, а його поетичні твори вирізнялися особливою самобутністю, несхожою на творчість інших авторів. За життя Казимира Гурницького світ побачили такі поетичні збірки, як “Право на вічний неспокій”, “Ікарові очі”, “Магії сакури” та інші. Окрім власної творчості, він активно займався перекладами творів з польської, словацької та серболужицької мов. Серед словацьких авторів його особливу увагу привернув поет-символіст Іван Краско.
“Лірика Івана Краска пронизана своєрідними біблійними мотивами, глибоким сумом, тонким сентименталізмом та меланхолією, що на той час не відповідало панівним літературним тенденціям. Цікаво, що самі словацькі літератори рідко пропонували твори Краска для перекладу. Однак Казимир Іванович відчув особливу глибину його поезії та здійснив переклад низки його віршів, – зауважила Тетяна Ліхтей. – Це була не просто механічна перекладацька діяльність, а глибоке проникнення у творчість поета, що знайшло відображення навіть у власній поезії Гурницького”.
Найбільший обсяг перекладацької роботи Казимир Гурницький присвятив польській поезії, що пояснюється його родинним походженням. До нової збірки серії “Між Карпатами і Татрами” увійшли саме ті вірші, які були перекладені письменником з польської мови. Художнє оформлення палітурки видання “Між Карпатами і Татрами” було створено відомим закарпатським художником Василем Скакандієм, з яким Казимира Гурницького пов’язували теплі дружні стосунки.
Високий фаховий рівень перекладацького доробку Казимира Гурницького підтвердила Олександра Козоріз, перекладачка з польської мови та літературна редакторка видання, яка також мала честь редагувати поетичні збірки самого К. Гурницького.
“Мені випала щаслива нагода познайомитися з Казимиром Гурницьким під час редагування його першої книги “На стикові тисячоріч”. Для нього кожне слово, навіть найменше, мало надзвичайну вагу. Я досі пам’ятаю численні правки, роздуми та зміни, які ми разом вносили в текст, – згадує Олександра Козоріз. – Казимир Іванович мав виняткове відчуття слова, досконало володів як українською, так і польською мовами, відчуваючи найтонші нюанси обох. Порівнюючи польські та українські тексти в його перекладі, я можу з упевненістю говорити про збереження духу та емоційної насиченості оригінальних творів”. Олександра Козоріз також наголосила, що літературний переклад є складним і кропітким процесом, який вимагає не лише лінгвістичних знань, а й глибокого розуміння авторського задуму та тривалої, відданої праці.
Наталія Петріца, завідувачка кафедри словацької філології УжНУ, підкреслила символічність започаткування літературної серії “Між Карпатами і Татрами” саме на Закарпатті, адже цей унікальний регіон є не лише важливим геополітичним центром, а й місцем перетину численних культур. Вона висловила щиру радість з приводу існування такої серії, ініційованої Тетяною Ліхтей, та відзначила значний обсяг роботи, виконаної за 25 років, протягом яких було видано 41 збірку. Наталія Петріца також зауважила, що Казимир Гурницький глибоко відчув історію та культурне багатство краю, що стало потужним імпульсом для його літературної діяльності. Окремо вона підкреслила, що переклад поезії Івана Краска зі словацької під силу лише справжньому поетові.
Своїми враженнями від літературної спадщини Казимира Гурницького поділився також відомий поет, публіцист та перекладач Василь Густі. “У 1968 році побачила світ перша поетична збірка Казимира Гурницького “Право на вічний неспокій”, за якою з’явилися “Ікарові очі”. Те, що він є глибоким і самобутнім поетом, стало для нас справжнім відкриттям, – зазначив Василь Густі. – Він також відкрив для українського читача постать Агатангела Кримського, а в ті часи видати переклад було не так вже й просто”.
За словами Василя Густі, серія “Між Карпатами і Татрами” вже давно стала своєрідним літературним брендом не лише Закарпаття, а й усієї України. Він нагадав, що у 50-х роках ХХ століття, після возз’єднання Закарпаття з Україною, коли українські читачі почали більше дізнаватися про місцеву літературу, її особливістю вважалася мала закарпатська проза. У 60-70-х роках візитівкою закарпатської літератури називали поезію. А останні два десятиліття все частіше говорять про художній переклад як унікальну “родзинку” закарпатського літературного процесу. Саме закарпатській школі художнього перекладу була присвячена одна з виставок у літературному музеї Ужгорода.
Презентацію відвідала й онука видатного науковця та письменника, Евеліна Гурницька, яка є закарпатською журналісткою та викладачкою кафедри журналістики УжНУ. Вона висловила щиру подяку всім присутнім за увагу до творчості її дідуся та за збереження його цінної літературної спадщини.
На завершення заходу студенти кафедри словацької філології УжНУ проникливо зачитали кілька поетичних творів Івана Краска у майстерному перекладі Казимира Гурницького, ще раз засвідчивши глибину та художню цінність його перекладацького доробку.
