Суддя Ужгородського міськрайонного суду Тамаз Деметрадзе опинився в центрі скандалу через підозри у приховуванні майна, незадекларованих доходах та можливих зв’язках з росією. Ця інформація стала відома завдяки розслідуванню журналіста Віталія Глаголи, яке він опублікував на своєму Telegram-каналі.
Основні звинувачення:
1. Приховані активи:
– Суддя та його дружина активно користуються автомобілем BMW X5, який офіційно зареєстрований на його брата.
– Брат судді, який не має офіційних доходів і не займається підприємництвом, володіє авто вартістю десятки тисяч доларів. Виникає питання: звідки у нього кошти на такий автомобіль?
2. Інтерес до елітних електромобілів:
– Дані з сервісу GetContact показують, що Деметрадзе цікавився електромобілями Tesla Model 3 та Zeekr 001 (вартість яких починається від 40 000 $).
– Також зафіксовано записи про “документи з Франції”, які не відображені в офіційних деклараціях судді.
3. Російські зв’язки:
– Дружина судді, Оксана Польна, володіє квартирою у Львові разом зі своїм батьком Орестом Польним та бабусею Анастасією Польною.
– Анастасія Польна має громадянство росії, а Оксана Польна та її батько народилися в росії. Це викликає питання про можливі приховані зв’язки судді з рф.
4. Схеми з автомобілями:
– Брат судді, Михайло Деметрадзе, офіційно проживає в Чехії, але в Україні на нього зареєстровані автомобілі. Виникає логічне питання: як він зміг зареєструвати ці машини, якщо за роки війни не перетинав кордон і не перебував в Україні?
Реакція та наслідки:
Журналіст Віталій Глагола наголосив, що ці факти є підставою для НАЗК провести детальну перевірку щодо приховування майна та можливих порушень у декларуванні доходів судді.
Ця справа викликала широкий резонанс, адже судді, як представники правосуддя, повинні бути взірцем чесності та прозорості. Якщо звинувачення підтвердяться, це може призвести до серйозних наслідків, включаючи дисциплінарну відповідальність або навіть кримінальне переслідування.
Цей випадок нагадує про важливість боротьби з корупцією та встановлення прозорості в діяльності державних службовців, особливо в умовах війни, коли довіра до інституцій є критично важливою.
