Марта Липчей – про сольну музичну кар’єру і внутрішні метаморфози

19 червня Марта Липчей виступила в Ужгороді в межах благодійного всеукраїнського туру «Нескорені». Разом із нею на сцені виконали свої найкращі хіти два топові українські рок-гурти – «KOZAK SYSTEM» і «Друга Ріка». Ужгород став першим з десяти міст, де відбудуться концерти. Усі кошти, зібрані від продажу квитків, артисти спрямовують на придбання бойових FPV-безпілотників для української армії.

 

Закарпатці активно ділилися враженнями від події у соцмережах. Під час концерту глядачі насолоджувалися якісним живим звучанням, нестримною енергією року та поринули в атмосферу єднання.

 

Марта Липчей, наша землячка, потрапила до рейтингу найкращих сучасних українських поп-рок виконавців. Нещодавно ми мали змогу насолоджуватися її співом на місцевих майданчиках, а після фіналу 12-го сезону телешоу «Голос країни» майже два роки тому співачка переїхала до столиці. Її прорив у музичній сфері відбувся завдяки дебютному мініфільму «Там, де ти», який за місяць набрав понад мільйон переглядів.

 

Сольна кар’єра Марти стрімко розвивається. Вона збирає великі концертні зали в різних містах України, відвідує військових у прифронтових регіонах, допомагає пораненим бійцям із лікуванням, реабілітацією та протезуванням, а також пише слова і музику до своїх пісень.

 

Ми поспілкувалися з нею про її сьогоднішнє життя, внутрішні зміни, творчість і роботу над дебютним альбомом «Народжена в серпні».

Концерт «Нескорені» не лише дав можливість насолодитися якісною українською поп-рок музикою та вражаючим візуальним супроводом, але й викликав широкий спектр емоцій: підніс дух, змусив задуматися, співпереживати, єднатися та надихав до дії. Як виникла ідея цього музичного проєкту і чому саме ці гурти вирішили взяти в ньому участь?

 

Це вже другий благодійний тур «Нескорені». Торік тур охопив 11 міст України, а всі зібрані кошти спрямували на протезування поранених воїнів. Цього року ми розпочали турне 10-ма містами України, щоб зібрати гроші на придбання бойових дронів для ЗСУ. Чому саме я, KOZAK SYSTEM і «Друга Ріка»? Тому що нас об’єднують рок-музика та спільні цінності. Разом ми здатні зробити більше, ніж кожен окремо.

У межах туру ти представляєш пісні з твого дебютного сольного альбому «Народжена в серпні». Розкажи про нього.

 

Альбом включає 12 пісень. П’ять із них уже були випущені в попередньому EP, а інші композиції створювалися протягом року. Назва альбому має символічне значення, адже серпень – це місяць мого дня народження, а також День Незалежності України. Ми хотіли підкреслити важливість цієї дати, створюючи пісні, що відображають як особисті емоції, так і загальні теми, пов’язані з нашою країною. Кожен в Україні є частиною єдиного цілого, і наша єдність – це наша сила.

 

Ти чудово виглядаєш навіть після виступу, повного енергії та віддачі. Завжди дивувалася, як у такій тендітній дівчині стільки сили. Як тобі це вдається? Як змінилися твої внутрішні відчуття за останні два роки?

 

Я завжди вміла зосереджуватися і працювати, незважаючи на обставини. За ці два роки я набула значного життєвого досвіду, подорослішала та переосмислила багато речей. Стала більш свідомою, зрозуміла важливість прислухатися до своїх внутрішніх почуттів і відповідати на них. Мої цінності тепер тісно пов’язані з тим, що відбувається в країні, і з моїми особистими покликами.

 

Чи виявилося щось нове в тобі, про що ти раніше не знала?

 

З’явилася внутрішня свобода і здатність до самовираження. Я зробила значний крок до свого справжнього «я». Відчула свою силу і зрозуміла, що завжди йшла до того, чого хотіла. Ці ідеї тепер відображені в моїх піснях. Я ще більше переконалася, що музика – це моя стихія, вона надихає мене і допомагає підтримувати інших.

Що надає тобі сили?

 

Наші незламні люди, воїни, герої. Незважаючи на те, що я бачу багато болю, мене надихають історії про силу, волю та незламність. Наша команда часто спілкується із захисниками. Один із них, Костя Кашула, був на концерті завдяки минулорічному туру «Нескорені». Він пережив багато випробувань, був поранений і протезований, але зараз активно займається спортом і здобуває нагороди. Його історія дуже надихає.

 

Як проходили твої виступи в прифронтових регіонах?

 

Ми виступали в турі «Все буде Україна», що проходив у специфічних умовах – концерти відбувалися в укриттях або на відносно безпечних відкритих локаціях. Спочатку я хвилювалася, не знала, як правильно спілкуватися, щоб не зачепити болючі теми. Але військові виявилися дуже відкритими і привітними. Вони чекали на такі події, адже це приносить їм радість і світлі моменти. Їхня позитивна енергія була неймовірною.

Як я управляю емоціями під час виступів?

 

Це справа досвіду і самоконтролю. Я стараюсь залишатися концентрованою, але іноді емоції все ж таки виходять на поверхню – це зрозуміло, адже я людина зі своїми почуттями. Для мене важливо зберігати емпатію до аудиторії, співпереживати разом з нею. Це дозволяє створити з глядачами особливе зв’язок і, можливо, допомогти комусь через музику. Зокрема зараз, коли багато людей переживають складні моменти, музика може стати для них джерелом підтримки і надії.

 

Як я відновлююся після виступів і звідки черпаю енергію? Це прогулянки в гори, читання, час для власних думок, спілкування з близькими і, безумовно, самі концерти. На сцені відбувається особливий обмін енергією: я даю свою енергію глядачам, а від них отримую нову, що допомагає мені заряджатися на майбутні виступи.

Колись ти казала, що місцем твоєї сили є гори. Сумуєш за ними? 

Так, гори завжди були для мене особливим місцем, де я відчуваю себе дуже сильно. Справді, я дуже сумую за ними. Кожного разу, коли я маю можливість побачити гірські краєвиди, мої очі і душа наповнюються неймовірною енергією і спокоєм. Навіть зараз, коли ми в дорозі і щойно почались Карпати, я відчуваю, як це відновлює мене в душевному плані. Я завжди стараюся максимально насолоджуватись цими моментами, вбираючи в себе красу і енергію цих місць, і стараюсь запам’ятати кожен детальний момент, що оточує мене.

Чи залишилися тут друзі? Спілкуєшся з ними?

На Закарпатті я залишила друзів у музичній сфері, з якими активно тримаю зв’язок. Це люди, що дорогі мені за цінностями, і вони завжди підтримують мене, навіть коли я стою на сцені в Ужгороді. Ця підтримка є надзвичайною.

 

Моя історія успіху для багатьох є вдихновенням. Я б порадила молодим хлопчикам і дівчаткам, що мріють про виступи на великій сцені, спочатку слухати свій внутрішній голос і відчувати свої справжні бажання. Важливо працювати наполегливо, навіть якщо ви маєте безліч талантів і можливостей. Без систематичної праці над собою і самодисципліни успіх не прийде сам собою.

 

Також важливо вірити в себе і чітко знати свою мету. Це допоможе визначити правильний напрямок і досягти бажаного результату.

 

Щодо звичок з періоду на Закарпатті, у мене залишилися любов до спорту і заняття вокалом. Хоча менше сталося поїздок у гори і спілкування з друзями, ці моменти стали ще більш цінними і наповненими смислом для мене.

Мої знайомі, які жили поруч зі мною в Ужгороді, кажуть, що сумують за моїми домашніми концертами. Це дійсно смішно! Тоді я часто репетирувала як у студії, так і вдома. Уявляю, скільки музики вони почули. Тепер, в Києві, я не влаштовую домашніх концертів – це все лише у студії. Так що, думаю, життя моїх колишніх сусідів стало спокійнішим.

 

Щодо туру “Нескорені”, він тільки почався, і перед нами багато міст. Проте це не означає перерву у творчості – я постійно працюю над новими піснями, пишу тексти і музику. Творчий процес триває безперервно, і в майбутньому нас чекає багато цікавого.